Сварки у Біблії

Уривки (кількість: 32) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.

Приклади

Пастухи Аврама й Лота сваряться, і ті розходятьсяБут 13:7–9
Вірші
Бут 13:7–9І була звяга між чабанами скоту Аврамового і між чабанами скоту Лотового. Канаанеї ж і Ферезії тодї жили на землї тїй. Рече ж Аврам Лотові: Нехай не буде звяги між мною й тобою і між чабанами моїми та чабанами твоїми: бо ми брати. Хиба ж не вся земля перед тобою? Відлучись від мене: коли ти налїво, я направо; коли ж ти направо, я налїво.
Авраам дорікає за криницю, яку захопили слуги АвімелехаБут 21:25
Вірші
Бут 21:25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
Мойсей бачить двох євреїв, що б’ютьсяВих 2:13, Дії 7:26
Вірші
Вих 2:13І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша?
Дії 7:26Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
Мойсей сам не може нести всіх суперечок народуПовт 1:12
Вірші
Повт 1:12Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?
Єфрем погрожує Єфтахові; «шибболет» біля бродів ЙордануСуд 12:1–6
Вірші
Суд 12:1–6Поскликалися ж Ефраїмії й двинули вони од півночі та промовили до Ефтая: Чого се ти ходив на війну проти Аммонїїв, та й не покликав нас із собою? Оце ж пустимо з димом твій будинок вкупі з тобою. І відказав їм Ефтай: Я й мій народ тяжко ворогували з Аммонїями; я вас кликав, та ви не рятували мене з їх потали. Бачивши ж я, що ти не хочеш товаришувати зо мною, одважив я мою душу та й двинув на Аммонїїв, і Господь подав їх менї в руки. Чого ж оце наступаєте ви на мене війною? І покликав Ефтай усїх Галаадїїв та вдарив на Ефраїміїв, і побили Галаадїї Ефраїміїв, вони ж бо й приговорювали: Ефраїмські втекачі ви: Галаад бо міститься між Ефраїмом і між Манассієм. І обсїли Галаадїї Йорданські броди перед Ефраїміями. Як же хто з Ефраїмійських втекачів говорив: Дайте менї перебрести, то питали Галаадїї в його: Чи ти не Ефраїмій? Коли він відказав: Нї, То вони йому: А скажи ж: Шибболет, (колос), а він каже: Сибболет, бо не вмів доладу вимовити. От вони вхоплять його та й зітнуть на Йорданьському броду. Так полягло тодї Ефраїміїв сорок і дві тисячі.
Оповідь жінки з Текої: два сини побилися в полі2 Сам 14:6
Вірші
2 Сам 14:6У служебки ж твоєї та було два сини; й посварились вони один з одним на полі, а не буо при тому нїкого, щоб їх розвести; от і кинувсь один на свого брата та й убив його.
Учні сперечаються, хто з них найбільшийМк 9:33–34, Лк 22:24
Вірші
Мк 9:33–34І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували? Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
Лк 22:24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
Гостра суперечка в Антіохії про обрізанняДії 15:1–2
Вірші
Дії 15:1–2І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся. Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
Павло й Варнава розходяться через МаркаДії 15:37–39
Вірші
Дії 15:37–39Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком. Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло. Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
Фарисеї й садукеї сперечаються про воскресінняДії 23:7–10
Вірші
Дії 23:7–10Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада. Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох. Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом. І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.
Павло відкрито противиться Кифі в АнтіохіїГал 2:11
Вірші
Гал 2:11Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
Коринтяни: «Я Павлів», «я Аполлосів»1 Кор 1:11–12
Вірші
1 Кор 1:11–12Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини. Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.
Віряни судяться одне з одним1 Кор 6:6–7
Вірші
1 Кор 6:6–7Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними! І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
Павло благає Еводію й Синтихію бути однодумнимиФлп 4:2
Вірші
Флп 4:2Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.

У Законі

Пораненому в бійці платять за втрачену працю й лікуванняВих 21:18–19
Вірші
Вих 21:18–19І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї: Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
Суперечку між людьми несуть до судуПовт 25:1
Вірші
Повт 25:1Коли буде сварка між людьми, і вони прийдуть до суду, і стануть судити їх, то нехай праведного оправдають а винуватого осудять.

Приповісті

Ненависть збуджує сварки, а любов покриває провиниПрип 10:12
Вірші
Прип 10:12Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
Запальний чоловік розпалює сваркуПрип 15:18, Прип 29:22
Вірші
Прип 15:18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
Прип 29:22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
Краще сухий шматок у спокої, ніж бенкет зі сваркоюПрип 17:1
Вірші
Прип 17:1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
Почати сварку — як пустити водуПрип 17:14
Вірші
Прип 17:14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
Честь для людини — відійти від сварки; кожен нерозумний сперечаєтьсяПрип 20:3
Вірші
Прип 20:3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
Прожени насмішника — і сварка вщухнеПрип 22:10
Вірші
Прип 22:10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
Втручатися в чужу сварку — що хапати пса за вухаПрип 26:17
Вірші
Прип 26:17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
Сварлива жінка — як безперестанне капання в дощовий деньПрип 27:15, Прип 25:24
Вірші
Прип 27:15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
Прип 25:24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.

В інших книгах

Мирися швидше з супротивником, поки ти в дорозі з нимМт 5:25
Вірші
Мт 5:25Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
Якщо можливо, живіть у мирі з усімаРим 12:18
Вірші
Рим 12:18Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
Нерозумні суперечки породжують сварки2 Тим 2:23–24
Вірші
2 Тим 2:23–24Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки. Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,
«Звідки між вами ворожнечі та сварки?»Як 4:1
Вірші
Як 4:1Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсїля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?

Джерела

За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.

Біблія Куліша · Суспільне надбання