Звичаї жалоби у Біблії

• Роздирати одяг на звістку про лихоБут 37:29, Бут 37:34, Бут 44:13, 2 Сам 1:11, 2 Сам 13:31, Йов 1:20, 2 Царів 2:12
  Вірші

  Бут 37:29Вернувся ж Рубен до колодязя, аж Йосифа нема в колодязї, і розірвав одїж свою.

  Бут 37:34І розірвав Яков одїж свою, і нагорнув на чересла свої веретище, і плакав по синові свойму днї многі.

  Бут 44:13І пороздирали одїж свою, і навючивши кожен осла свого, вернулись у город.

  2 Сам 1:11Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.

  2 Сам 13:31І встав царь, роздер одежу на собі та й простерсь на землю, й всї дворяне його, що стояли навкруги, пороздирали одїж на собі.

  Йов 1:20І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,

  2 Царів 2:12Вбачаючи се, Елисей закричав: Батеньку мій, батеньку! ой колеснице Ізрайлева й візниче його! Та не бачив його більш. І вхопив одежу свою та й роздер надвоє.
• Верета на стегнахБут 37:34, 1 Царів 21:27, Ест 4:1
  Вірші

  Бут 37:34І розірвав Яков одїж свою, і нагорнув на чересла свої веретище, і плакав по синові свойму днї многі.

  1 Царів 21:27Почувши ж Ахаб сї слова, роздер на собі одежу, надїв волосяне веретище на тїло й постив, і спав у веретищі й ходив, звісивши голову.

  Ест 4:1Коли Мардохей довідався про все, що скоїлось, роспанахав на собі одежу й накинув на себе веретище, посипав голову попелом і вийшов на серед міста, й взивав голосним та жалібним кликом:
• Порох чи попіл на головіНав 7:6, 2 Сам 13:19, 2 Сам 15:32, Йов 2:12
  Вірші

  Нав 7:6Йозуа роздер одежу на собі та й упав ниць перед ковчегом Господнїм, і лежав аж до вечора, він і громадські мужі в Ізраїлї, і посипали собі землею голови.

  2 Сам 13:19Посипала Тамара попелом голову собі й роздерла ріжноцьвітню намітку на собі й ймившися руками за голову, йшла тяжко ридаючи.

  2 Сам 15:32Як же взійшов Давид на верх гори, де хотїв помолитись Богу, зустрів його Давидів приятель Архієць Хусій в роздертій одежі й з землею на голові.

  Йов 2:12Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.
• Лежати у вереті й попеліЕст 4:3, Йона 3:6
  Вірші

  Ест 4:3Так само і в кожній країні й місцї, куди тільки доходило слово цареве й приказ його, був великий смуток в Юдеї і піст, і плач, і крик; веретища й попіл були многим їх постїллю.

  Йона 3:6Бо поголоска про се дойшла до царя Ниневійського, — й устав царь із свого престолу, скинув із себе царську одежу свою, й закутавсь у волосяницю, і сїв на попелї.
• Лежати на землі2 Сам 12:16, 2 Сам 13:31
  Вірші

  2 Сам 12:16І моливсь Давид Богу задля хлопятка, й постив, і на самотї лежав цїлу ніч долї.

  2 Сам 13:31І встав царь, роздер одежу на собі та й простерсь на землю, й всї дворяне його, що стояли навкруги, пороздирали одїж на собі.
• Покрита голова й босі ноги2 Сам 15:30
  Вірші

  2 Сам 15:30Давид же ійшов на Оливну Гору, плачучи й окривши голову. Босоніж ійшов він, і ввесь люд, що був з ним, покривши собі голови, йшов плачучи.
• Закривати обличчя2 Сам 19:4, Ест 6:12
  Вірші

  2 Сам 19:4Царь же закрив собі лице, й плакав голосно: Сину мій, Абессаломе! Абессаломе, мій сину, мій сину!

  Ест 6:12І вернувся Мардохей до царської брами. А Аман пійшов чимскорше до своєї господи, смутний, закривши голову.
• Рвати волосся з голови й бородиЕзд 9:3
  Вірші

  Езд 9:3Почувши се слово, розпанахав я мою спідню й верхню одежу й рвав волоссє на моїй голові та на бородї моїй, і седїв смутний.
• Голити головуЙов 1:20, Єз 27:31
  Вірші

  Йов 1:20І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,

  Єз 27:31По тобі повиголюють вони собі лисини і пообгортаються волосяницями й заплачуть по тобі в душевному смутку плачем гірким;
• Знімати прикрасиВих 33:4–6
  Вірші

  Вих 33:4–6І почули люде се гірке слово, та й засуміли, і нїхто не надївав своїх окрас. Рече бо Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих: Ви народ запеклий; коли б ійшов я одну тілько минуту проміж вами, дак вигубив би вас. Оце ж поздіймайте свої окраси з себе, я ж знаю, що чинити му з вами. І позривали сини Ізрайлеві свої окраси з себе почавши від Гореб гори.
• Не намащуватися олією й носити жалобний одяг2 Сам 14:2, Дан 10:3
  Вірші

  2 Сам 14:2Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому;

  Дан 10:3Смачної страви я не їв; мяса й вина не брав і в уста мої, та й не намащувався мастями до кінця трьох тижнїв.
• Плакальники ходять вулицямиЕкл 12:5
  Вірші

  Екл 12:5І висоти стануть їм страшні, а на дорозї будуть боятись; і зацьвіте дерево мігдалове, й ковалик отяжіє, та й кріп розсиплесь; бо ось відходить чоловік у свою вічну домівку, а плакальники готові вже, провожати його улицею; —
• Кликали вправних голосільниць, щоб голоситиЄр 9:17–18
  Вірші

  Єр 9:17–18Так говорить Господь сил небесних: Розважте се, та покличте голосїльниць, нехай прийдуть, і пошлїте за тямущими в сьому дїлї, нехай прийдуть. Нехай хутко прийдуть і заголосять по нас, щоб і наші очі слїзьми виливались і наші війки взялись водою.
• Сопілкарі й галасливий натовп у домі померлої дівчинкиМт 9:23
  Вірші

  Мт 9:23І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
• Друзі приходять потішити родинуЙн 11:19, Йн 11:31
  Вірші

  Йн 11:19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.

  Йн 11:31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.

У Законі

• Не робити надрізів на тілі й не вистригати чола через померлогоЛев 19:28, Повт 14:1
  Вірші

  Лев 19:28І не будете робити нарізок задля мерця на тїлї своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь.

  Повт 14:1Ви дїти Господа, Бога вашого; за мерцем не робити мете нарізок і не будете стригти бров ваших:
• Хто торкнувся мертвого тіла, нечистий сім днівЧис 19:11, Чис 19:16
  Вірші

  Чис 19:11Хто доторкнеться мерця, трупа якої людини, нечистий буде сїм день.

  Чис 19:16І всякій хто в чистому полї торкнеться до вбитого мечем, чи до мерця, чи до костей чоловічих, чи до домовини, буде сїм день нечистим.
• Священик може осквернитися лише через близьку ріднюЛев 21:1–3
  Вірші

  Лев 21:1–3І рече Господь Мойсейові: Промов до сьвященників, синів Аронових, і скажи їм: Нїхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх; Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його, Та сестра його дївиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна сьвященникові опоганитись, доторкнувшись.
• Первосвященик не роздирає одягу й не підходить до мертвого тілаЛев 21:10–11
  Вірші

  Лев 21:10–11А великий сьвященник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що осьвячено його, щоб надїти сьвяті шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одїжи своєї. І до жадного мерця не приступати ме; нї задля батька свого, нї задля матері своєї не буде опоганювати себе.
• Аарон і його сини не можуть оплакувати Надава й АвігуЛев 10:6
  Вірші

  Лев 10:6І рече Мойсей Аронові і Єлеазарові й Ітамарові, синам його: Клобуків з голов ваших не скидайте і одежі вашої не шарпайте, щоб не померти вам, і Господь не розлютився на всю громаду; а нехай ваше браттє, ввесь дом Ізрайлів плачуть за погорівшими огнем, що запалив Господь.
• Не можна їсти нічого з десятини під час жалобиПовт 26:14
  Вірші

  Повт 26:14Я не їв нїчого з них в тузї моїй і не відкладав з них набік як нечистий, і не давав з них нїчого про мерця; я слухав голосу Господа, Бога мого, і чинив усе, що ти заповідав менї.

Приклади

• Авраам оплакує Сарру й плаче за неюБут 23:2
  Вірші

  Бут 23:2І вмерла Сарра в Кирят-Арбі. Се Геброн в Канаан землї. Прийшов же Авраам плакати по Саррі да падкувати.
• Яків не хоче розради за ЙосипомБут 37:34–35
  Вірші

  Бут 37:34–35І розірвав Яков одїж свою, і нагорнув на чересла свої веретище, і плакав по синові свойму днї многі. Посходилися ж усї його синове й дочки розважати його, та не слухав розважання говорючи: Пійду до сина мого сумуючи на той сьвіт у землю. Так убивався по йому батько його.
• Єгипет оплакує Якова сімдесят днів; Йосип голосить сім днів біля АтадуБут 50:3, Бут 50:10–11
  Вірші

  Бут 50:3І сповнилось йому сорок день, бо стілько день лїчять про тих, що набальзамовали, і плакавсь по йому Египет сїмдесять день.

  Бут 50:10–11І прийшли аж до току Атадового, що по тім боцї Йорданї, і ридали там риданнєм великим і тяжким вельми. І зробив там голосїннє панотцеві свойму семиденне. І бачили осадники Канаанські, похорон коло току Атадового й мовляли: Гіркі сї поминки Египтянів! Тим і проложено врочищу тому прізвище Авель-Мизраїм, по тім боцї Йорданї.
• Ізраїль оплакує Аарона тридцять днів і Мойсея — тридцятьЧис 20:28, Повт 34:8
  Вірші

  Чис 20:28І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.

  Повт 34:8І плакали по Мойсейові сини Ізраїля трийцять день на поділлї Моаба; і скіньчились днї плачу і смутку по Мойсейові.
• Великий крик у Єгипті: немає дому без мерцяВих 12:30
  Вірші

  Вих 12:30Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця.
• Давид і його люди плачуть, аж поки не стає сили1 Сам 30:4
  Вірші

  1 Сам 30:4І заплакав у голос Давид і люде, що мав при собі, і плакали вони, покіль не стало й снаги плакати.
• Плач Давида за Саулом і Йонатаном: «Як полягли хоробрі!»2 Сам 1:17–19
  Вірші

  2 Сам 1:17–19І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном, (І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив: Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?
• Плач Давида за Авнером2 Сам 3:33–34
  Вірші

  2 Сам 3:33–34І оплакуючи Абенира та нарікаючи, промовляв він: Чи то ж смерттю підляки вмірати було Абенирові? Руки тобі не звязано, ноги тобі не сковано, й поляг ти, як полягають хиба від розбійників. І плакав по йому ще більш увесь люд.
• «Сину мій, Авесаломе! Сину мій, сину мій!»2 Сам 18:33, 2 Сам 19:4
  Вірші

  2 Сам 18:33І затрусився царь, і пійшов в горішню комнату над брамою, й плакав, а йдучи, говорив безнастанно: Сину мій Абессаломе! Сину мій, сину мій Абессаломе! Ой коли б я був умер замість тебе, Абессаломе, сину мій, сину мій!

  2 Сам 19:4Царь же закрив собі лице, й плакав голосно: Сину мій, Абессаломе! Абессаломе, мій сину, мій сину!
• Вірсавія оплакує Урію2 Сам 11:26–27
  Вірші

  2 Сам 11:26–27Довідавшись Урієва жінка, що чоловік її Урія полїг, оплакувала свого супруга. Як же минув час плачу, послав Давид і приведено її в палату його, й стала вона йому жоною, й вродила йому сина. І було те, що вчинив Давид, не до вподоби Господеві.
• Співаки й співачки співають плачі за Йосією2 Хр 35:24–25
  Вірші

  2 Хр 35:24–25І звели його слуги його з колесницї, й посадили його на другий віз, що був у його, і відвезли його в Ерусалим. І вмер він, й поховали його в гробовищах батьків його. І плакали Юдея й Ерусалим за Йосією. Оплакав Йосію й Еремія в пісьнї плакальній; і всї сьпівцї та сьпівачки говорили про Йосію в своїх плакальних пісьнях, відомих до сього часу, й передали їх на вжиток в Ізраїлї; й записані вони в книзї пісень плакальних.
• Мордехай голосить у вереті; у вереті не можна було входити до царської брамиЕст 4:1–2
  Вірші

  Ест 4:1–2Коли Мардохей довідався про все, що скоїлось, роспанахав на собі одежу й накинув на себе веретище, посипав голову попелом і вийшов на серед міста, й взивав голосним та жалібним кликом: І дійшов до царської брами, бо не можна було входити в царську браму в дранцї.