Повсякденне життя

Гнів у Біблії

Уривки (кількість: 41) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.

Вислови

Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лютьПрип 15:1
Вірші
Прип 15:1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
Терплячий кращий від хороброгоПрип 16:32, Прип 14:29
Вірші
Прип 16:32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
Прип 14:29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
Людина без самовладання — як місто зі зруйнованими мурамиПрип 25:28
Вірші
Прип 25:28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Нерозумний виливає весь свій гнів, а мудрий стримує йогоПрип 29:11
Вірші
Прип 29:11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
Як збивання молока дає масло, так збудження гніву — сваркуПрип 30:32
Вірші
Прип 30:32Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
Гнів спочиває в лоні нерозумнихЕкл 7:9
Вірші
Екл 7:9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
Покинь гнів — це веде лише до злаПс 37:8
Вірші
Пс 37:8Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо.
Нехай сонце не заходить у вашому гнівіЕф 4:26
Вірші
Еф 4:26Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
Швидкий на слухання, повільний на слова, повільний на гнівЯк 1:19–20
Вірші
Як 1:19–20Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв. Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

Приклади

Каїн дуже розгнівався й убиває брата АвеляБут 4:5–8
Вірші
Бут 4:5–8На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв. І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв? Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним. Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його.
Яків Рахилі: «Хіба я замість Бога?»Бут 30:2
Вірші
Бут 30:2Загорівся ж Яков гнївом на Рахелю, і каже: Хиба я тобі замість Бога, що не дав тобі утробного плоду?
Яків, розгнівавшись, сперечається з ЛабаномБут 31:36
Вірші
Бут 31:36Прогнївився ж Яков і звязавсь у сварку з Лабаном: Яка провина моя? Який гріх мій, що вганяв єси так гаряче за мною?
Яків: Симеон і Левій «у гніві своїм убили людей»Бут 49:5–7
Вірші
Бут 49:5–7Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала. Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину. Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.
Пан Йосипа запалюється гнівом від розповіді дружиниБут 39:19
Вірші
Бут 39:19І сталось, як почув пан його слова жони своєї, що каже до його: От яким робом пійшов парубок твій, запалав гнївом,
Фараон Мойсеєві: «не з’являйся більше перед моє обличчя»Вих 10:28
Вірші
Вих 10:28І каже йому Фараон: Ійди геть собі від мене! Сховайся! Не побачиш уже лиця мого; бо того дня, як побачиш лице моє, тобі й смерть.
Мойсей у гніві виходить від фараонаВих 11:8
Вірші
Вих 11:8І прийдуть усї твої дворяне до мене, та й уклоняться менї говорючи: Виходь ізвідсї сам і всї люде, що йдуть за тобою; тодї й вийду. Та й вийшов од Фараона палаючи гнївом.
Мойсей розбиває скрижалі, побачивши теляВих 32:19
Вірші
Вих 32:19І сталось, що, наближившись до табору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблицї з рук, і розбив їх під горою.
Мойсей двічі б’є в скелюЧис 20:10–11
Вірші
Чис 20:10–11І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас? І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.
Валаам б’є ослицю, і вона заговорюєЧис 22:27–29
Вірші
Чис 22:27–29І побачила ослиця ангела Господнього, та й лягла під Білеамом; і запалав Білеам гнївом, і вдарив він ослицю палицею. І відчинив Господь щелепи в ослицї, і каже вона до Білеама: Що я тобі зробила, що бив єси мене оце три рази? І сказав Білеам до ослицї: Бо ти робила сьміх з мене; коли б у мене та був міч у руцї, то вбив би я тебе тепер.
Балак у гніві сплескує руками на ВалаамаЧис 24:10
Вірші
Чис 24:10І запалав гнївом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив єси їх оце вже три рази.
Гедеон лагідною відповіддю заспокоює розгніваних єфремлянСуд 8:1–3
Вірші
Суд 8:1–3Ефраїмії ж мовляли до його: Що се ти вдїяв нам, що не покликав нас? Нї, ти сам виступив у поле проти Мадиянїїв! І сварились тяжко з ним. Відказав їм: Що я вчинив більш як ви? Хиба виноградуваннє Ефраїмове не переважує Абієзерового збирання винограду? Бог оддав вам у руки Мадиянїйських князїв Орива й Зива. Що ж би я зміг зробити рівноважнього з вами? Як се промовив, угамувався гнїв їх і пійшли собі від його.
Еліав гнівається на молодшого брата Давида1 Сам 17:28
Вірші
1 Сам 17:28Як почув же найстарший брат Давидів Еліяб, що він говорить з тими мужами, то й розсердився Еліяб на Давида та й каже: Про що прийшов ти сюди, і на кого покинув тих трохи овечат у степу? Я знаю твою гординю і дурне твоє серце. Прийшов ти сюди дивитись на війну.
Саул кидає списа в сина Йонатана1 Сам 20:30–34
Вірші
1 Сам 20:30–34І закипів Саул гнївом на Йонатана й сказав йому: Сину ти ледащичин! Я добре знаю, що ти здружився з Ессеєнком на сором собі самому й на сором матері твоїй! Бо всї днї, поти син Ессеїв жити ме на землї, не встоїш нї сам ти, нї твоє царство. Оце ж пошли, нехай приведуть його перед мене: бо його призначено на смерть! І відказав Йонатан Саулові, батькові свойму, та й поспитав: За що йому вмірати? що він провинив? І метнув на його Саул списом, думаючи влучити в його. От і впевнивсь тодї Йонатан, що його батько постановив убити Давида. І встав Йонатан ізза столу в палкому гнїву, та й не їв другого дня в новому місяцї, бо гірко йому було за Давида, та й що й його самого осоромив батько його.
Давид палає гнівом, почувши притчу Натана про багача2 Сам 12:5
Вірші
2 Сам 12:5І закипів Давид гнївом на того чоловіка та й каже Натанові: Так певно, як жив Господь, чоловік, що вкоїв таке, заслужив смерть;
Ахав, похмурий і розгніваний, не хоче їсти1 Царів 21:4
Вірші
1 Царів 21:4І вернувсь Ахаб у свою палату сумний й гнївний через відповідь, що дав йому Езреелїй Набот словами: Не можу поступитись тобі наслїддєм батьків моїх. І лїг він на постїль свою, одвернув лице й не схотїв нїчого їсти.
Нааман: хіба ріки Дамаску не кращі за Йордан?2 Царів 5:11–12
Вірші
2 Царів 5:11–12Неєман розгнївавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене. Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, нїж води в Йорданї? Хиба ж менї не можна було б викупатись у них та й очиститись? От і одвернувся й відойшов в гнїві.
Аса кидає провидця до в’язниці2 Хр 16:10
Вірші
2 Хр 16:10І розсердився Аса на пророка, й вкинув його в тюрму, бо розгнївався за се на його; тїснив Аса в той час і многих із народу.
Уззійя з кадильницею в руці гнівається на священиків2 Хр 26:19
Вірші
2 Хр 26:19І розсердився Озія, — а в його в руцї кадильниця, щоб кадити, — та як тільки він розсердився на сьвященників, появилась на його чолї проказа, перед очима сьвященників, в домі Господньому, коло вівтаря кадильного.
Ксеркс розлючений, коли цариця Вашті не приходитьЕст 1:12
Вірші
Ест 1:12Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
Гамана сповнює лють, коли Мордехай не вклоняєтьсяЕст 3:5
Вірші
Ест 3:5І як побачив Аман, що Мардохей не кланяється й не падає ниць перед ним, то розгнївався Аман вельми.
Елігу палає гнівом на Йова і трьох його друзівЙов 32:2–3
Вірші
Йов 32:2–3Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога; А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
Навуходоносор велить розпалити піч усемеро сильнішеДан 3:13, Дан 3:19
Вірші
Дан 3:13Тодї звелїв Навуходонозор у гнїві й лютостї привести Седраха, Мисаха й Авденаго; й зараз приведено сих мужів перед царя.
Дан 3:19Тодї Навуходонозор загорівся лютостю, а вигляд його обличчя змінився проти Седраха, Мисаха й Авденаго, й приказав розпалити піч в сїм разів горячійше, нїж її звичайно натоплювано,
Йона про всохлу рослину: «я гніваюся аж до смерті»Йона 4:1, Йона 4:9
Вірші
Йона 4:1Йона ж розсердився тяжко й запалав гнївом,
Йона 4:9І промовив Бог до Йони: Чи то ж бо тобі так досадно через ростину? Він відказав: Досадно, хоч би й умерти.
Ірод, ошуканий мудрецями, сповнюється лютіМт 2:16
Вірші
Мт 2:16Бачивши тодї Ірод, що мудрцї насьміялись із него, розлютував ся вельми, та й послав повбивати всїх дїтей у Витлеємі й у всїх границях його, од двох років і меньше, по тому часу, що про него він пильно довідував ся в мудрцїв.
Синагога в Назареті хоче скинути Ісуса з гориЛк 4:28–29
Вірші
Лк 4:28–29І сповнились усї лютостю в школї, почувши се, і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Ісус із гнівом оглядає їх, сумуючи через жорстокість їхніх сердецьМк 3:5
Вірші
Мк 3:5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
Синедріон у люті скрегоче зубами на СтефанаДії 7:54–58
Вірші
Дії 7:54–58Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него. Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога, і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога. Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него, і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
Павло первосвященикові: «Стіно побілена!»Дії 23:3
Вірші
Дії 23:3Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?

Джерела

За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.

Біблія Куліша · Суспільне надбання