Дружба у Біблії

• Друг любить повсякчас, а брат народжується для бідиПрип 17:17
  Вірші

  Прип 17:17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
• Буває друг, відданіший за братаПрип 18:24
  Вірші

  Прип 18:24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
• Рани від друга — вірніПрип 27:6
  Вірші

  Прип 27:6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
• Краще сусід поблизу, ніж брат далекоПрип 27:10
  Вірші

  Прип 27:10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
• Залізо гострить залізо, а людина гострить ближньогоПрип 27:17
  Вірші

  Прип 27:17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
• Не часто ходи до дому сусіда, щоб ти йому не набридПрип 25:17
  Вірші

  Прип 25:17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
• Гучне благословення рано-вранці вважатимуть за прокляттяПрип 27:14
  Вірші

  Прип 27:14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
• Не дружи з гнівливимПрип 22:24–25
  Вірші

  Прип 22:24–25З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
• Багатство додає багато друзів, а бідного покидаютьПрип 19:4, Прип 19:6
  Вірші

  Прип 19:4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.

  Прип 19:6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
• Хто нагадує провину, той розлучає друзівПрип 17:9
  Вірші

  Прип 17:9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
• Двом краще, ніж одному; потрійна нитка не скоро порветьсяЕкл 4:9–12
  Вірші

  Екл 4:9–12Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї; Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його. Так само, як лежать удвох, — їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись? І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься.
• Близький друг, що їв хліб псалмоспівця, повстав на ньогоПс 41:9, Пс 55:12–14
  Вірші

  Пс 41:9Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.

  Пс 55:12–14Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него; А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий, З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
• Йов скаржиться, що друзі відвернулися від ньогоЙов 6:14–15, Йов 16:20, Йов 19:19
  Вірші

  Йов 6:14–15До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним. Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,

  Йов 16:20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє.

  Йов 19:19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
• Під час першого захисту Павла всі його покинули2 Тим 4:16
  Вірші

  2 Тим 4:16У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм.
• Ісус: немає більшої любові, ніж покласти життя за друзівЙн 15:13–15
  Вірші

  Йн 15:13–15Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх. Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам. Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.

Приклади

• Аврам із 318 вишколеними людьми визволяє родича ЛотаБут 14:14–16
  Вірші

  Бут 14:14–16Чуючи ж Аврам, що його небожа зайнято в полонь, уворужив своїх сьвідомих кметїв, що породились у його в господї, три сотнї і восїмнайцятеро, та й двинув нагоньця до Дану. І роздїливсь, він і його кметї, на купи, та й напав на їх у ночі і побив їх, і вганяв за ними аж до Хоби, що лежить на півнїч од Дамаска. І вернув усе майно їх, і Лота, небожа свого, вернув і майно його, і жінок і кметї.
• Рут не покидає Ноомі: «куди ти підеш, туди піду і я»Рут 1:16–17
  Вірші

  Рут 1:16–17Але Рут сказала: не силуй мене покинути тебе і вернутись од тебе; куди підеш ти, туди й я піду, і де жити меш ти, там і я жити му; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом; І де ти помреш, там і я помру, і бажаю, щоб і мене там поховали. Чи так, чи сяк вчинить зо мною Господь, одна смерть розлучить мене з тобою!
• Самуїл тужить за Саулом1 Сам 15:35, 1 Сам 16:1
  Вірші

  1 Сам 15:35І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смертї, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що зробив його царем над Ізраїлем.

  1 Сам 16:1І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем? Налий у свого рога олїї та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами.
• Йонатан любить Давида, як себе, і дає йому свою одежу1 Сам 18:1–4
  Вірші

  1 Сам 18:1–4Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу. Саул же взяв його того ж дня до себе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу. І ввійшов Йонатан з Давидом у побратимство, бо влюбив його як свою душу. І зняв Йонатан верхню одежу з себе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.
• Давид і Йонатан цілуються, плачуть і розходяться з клятвою1 Сам 20:41–43, 1 Сам 23:16–18
  Вірші

  1 Сам 20:41–43Тим часом же, як ійшов хлопець додому, знявся Давид із місця, що на полуднї, і припав лицем до землї та й уклонився тричі. І поцїлувались вони й плакали один з одним; Давид же плакав більше. І каже Йонатан Давидові: Йди в мирі; що ж до того, що ми заприсяглись в імя Господнє, то нехай буде Господь між мною й тобою, як і між моїм і твоїм потомством у вічні часи. І встав Давид і пійшов, а Йонатан вернувся в місто.

  1 Сам 23:16–18Син же Саулів Йонатан вибравсь та й прийшов до Давида в лїс і укріпив його надїєю на Бога, І говорив йому: Не лякайся, бо рука панотця мого Саула не попаде тебе; нї! ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим по тобі; се знає й панотець мій Саул. І постановили вони знов умову перед Господом, і оставсь Давид у лїсї, а Йонатан пійшов додому.
• Плач Давида: «твоя любов була для мене дивніша за жіночу любов»2 Сам 1:26
  Вірші

  2 Сам 1:26Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!
• Заради Йонатана Мефівошет завжди їсть за столом Давида2 Сам 9:1, 2 Сам 9:7
  Вірші

  2 Сам 9:1І поспитав одного разу Давид: Чи не зосталось кого небудь із дому Саулового? Я б змилосердивсь до нього задля Йонатана.

  2 Сам 9:7І рече до його Давид: Не бійся; хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого дїда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола.
• Давид священикові Евіятару: «залишайся зі мною, ти будеш у безпеці»1 Сам 22:23
  Вірші

  1 Сам 22:23Бувай безпечен у мене: Хто чигати ме на мою душу, той чигати ме на твою душу; ти будеш у мене під охороною.
• Гірам, цар тирський, завжди був другом Давида1 Царів 5:1
  Вірші

  1 Царів 5:1І послав Гирам, царь Тирський, слуги свої до Соломона, як перечув, що його помазано царем на місце отця його. Гирам же був повсячасно щирим приятелем Давидовим.
• Друг Давида Хушай лишається вірним під час заколоту Авесалома2 Сам 15:32–37, 2 Сам 16:16–17
  Вірші

  2 Сам 15:32–37Як же взійшов Давид на верх гори, де хотїв помолитись Богу, зустрів його Давидів приятель Архієць Хусій в роздертій одежі й з землею на голові. І рече йому Давид: Як пійдеш ізо мною, то будеш ваготою менї, Але як вернешся у город і скажеш Абессаломові: Царю, я хочу бути слугою твоїм; я перше був слугою панотцеві твойму, тепер же буду тобі слугою; то обернеш у нївець раду Ахитофелеву. Там же й сьвященник Садок й Абіятар будуть з тобою, й що перечуєш із царської палати, роскажи Садокові та Абіятарові, сьвященникам. Там при них і оба сини їх: Ахимаас, син Садока, та Йонатан, син Абіятарів; через них доводїть до мене все, що почуєте. От і подавсь Давидів приятель Хусій у город, саме як Абессалом вступав у Ерусалим.

  2 Сам 16:16–17Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю. І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?
• Іттай ґатянин не хоче покинути втікача Давида2 Сам 15:19–21
  Вірші

  2 Сам 15:19–21І промовив царь до Еттея з Гету: Чого се й ти з нами йдеш? Вертайсь та й пробувай при тому цареві. Ти ж гість і прийшов сюди з свого міста. Вчора ти прийшов, а сьогоднї мав би йти з нами? Я йду, незнать куди; ти же вернись і бери своїх людей назад; Господь нехай покаже на тобі свою ласку й правду. І відказав Еттей цареві: Так певно, як жив Господь, і так вірно, як жив пан мій й царь, де б нї був мій пан і царь, чи в смертї, чи в життї, там буде й слуга твій!
• Цар Ахазія відвідує пораненого царя Йорама2 Царів 8:28–29
  Вірші

  2 Царів 8:28–29І двинув він із Йорамом Ахабенком на війну проти Азаїла, царя Сирийського, під Рамот у Галаадї; та Сирийцї поранили Йорама. І вернувсь царь Йорам у Езреель, щоб вигоювати рани, що задали йому Сирийцї в Рамотї, як воював із Азаїлем, царем Сирийським. І прийшов був Охозія Йораменко, царь Юдин, одвідати в Езреелї Йорама Ахабенка, бо він лежав у недузї.
• Троє друзів Йова сім днів мовчки сидять із нимЙов 2:11–13
  Вірші

  Йов 2:11–13Перечувши три приятелї Йовові про все те нещастє, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський й Зофар Наамський, й зійшлись, щоб пійти разом посумувати з ним і розважити його. Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми. І седїли вони такенькі біля його на землї сїм день і сїм ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.
• Даниїл просить царя підвищити трьох його друзівДан 2:17–18, Дан 2:49
  Вірші

  Дан 2:17–18Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм, Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.

  Дан 2:49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.
• Ісус любив Марту, її сестру й ЛазаряЛк 10:38–39, Йн 11:5, Йн 11:11
  Вірші

  Лк 10:38–39Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою. А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.

  Йн 11:5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.

  Йн 11:11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
• Небіж Павла попереджає його про змовуДії 23:16
  Вірші

  Дії 23:16Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.
• Прискилла й Акила ризикували життям заради ПавлаРим 16:3–4
  Вірші

  Рим 16:3–4Витайте Прискилу та Аквилу, помічників моїх у Христї Ісусї, (котрі за мою душу шию свою клали, й котрим не тільки я дякую, та і всї церкви поган,) і домашню їх церкву.
• Павло: «я не маю нікого однодушного», як ТимотейФлп 2:19–22
  Вірші

  Флп 2:19–22Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас. Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас. Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового. Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
• Епафродит — брат, співробітник і співвояк ПавлаФлп 2:25
  Вірші

  Флп 2:25Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.