Гостинність у Біблії

• Любіть чужинця, бо ви самі були чужинцями в ЄгиптіВих 22:21, Вих 23:9, Лев 19:33–34, Повт 10:19
  Вірші

  Вих 22:21Не тїснити меш чуженицї і не гнобити меш його; були бо ви чуженицями в Египецькій землї.

  Вих 23:9І чуженицю не тїснити меш; ви самі знаєте, як на душі в чуженицї: були бо чуженицями в Египецькій землї.

  Лев 19:33–34І коли пробувати ме в тебе приходень у землї вашій, не тїснити меш його. Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землї Египецькій. Я Господь, Бог ваш.

  Повт 10:19Любіть же й ви приходня; бо самі ви були приходнями в Египецькій землї.
• Бідних і бездомних уведи до свого домуІс 58:7
  Вірші

  Іс 58:7Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся.
• Клич на бенкет убогих, калік, кульгавих і сліпихЛк 14:12–14
  Вірші

  Лк 14:12–14Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати. Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих; то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.
• Стережися скупого господаря, що лічить кожен шматокПрип 23:6–8
  Вірші

  Прип 23:6–8Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!“ — припрошує він, а серце його не при тобі. Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
• «Будьте гостинні» — без наріканьРим 12:13, 1 Пет 4:9
  Вірші

  Рим 12:13у потребинах сьвятих — подїльчиві; до гостинностї охочі.

  1 Пет 4:9Будьте гостинні один для одного без дорікання.
• Дехто, не відаючи, гостинно прийняв ангелівЄвр 13:2
  Вірші

  Євр 13:2Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.
• Провідники церкви мають бути гостинні1 Тим 3:2, Тит 1:8
  Вірші

  1 Тим 3:2Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

  Тит 1:8а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
• Вдова, відома тим, що приймала чужинців і мила їм ноги1 Тим 5:10
  Вірші

  1 Тим 5:10в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була.

Приклади

• Мелхиседек виносить Аврамові хліб і виноБут 14:18
  Вірші

  Бут 14:18А Мелхизедек, царь Салемський, винїс хлїб і вино; був же він сьвященник Бога вишнього.
• Авраам біжить назустріч трьом чужинцям і пригощає їхБут 18:1–8
  Вірші

  Бут 18:1–8Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї. Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї. І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого. Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом. Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого. І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів. І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його. І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
• Лот приймає двох подорожніх у свій дім у СодоміБут 19:1–3
  Вірші

  Бут 19:1–3Прийшли ж обидва ангели в Содом у вечорі. Лот же седїв коло царини Содомської. Побачивши ж Лот, устав на зустріч їм, тай поклонився лицем до землї. І рече: Оце ж, панове, завернїть у домівку раба вашого та спочиньте і ноги собі помийте, а як обутріє, верстати мете путь свою. Вони ж рекли: Нї ночуватимемо на улицї. І примусив їх, і ввійшли в господу його. І вчинив їм учту, і опрісноків напік їм, і попоїли.
• Авімелех Авраамові: «оселяйся, де тобі до вподоби»Бут 20:14–15
  Вірші

  Бут 20:14–15Узав же Абимелех вівцї і бички, і раби й рабинї, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру. І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою; де б тобі нї було до вподоби, оселяйся.
• Лабан готує дім і місце для верблюдівБут 24:31–33
  Вірші

  Бут 24:31–33І каже: Увійди, благословенний од Господа. Чого стоїш ізнадвору? Я ж наготовив господу й місце про верблюди. І ввійшов чоловік у господу, і порозсїдлував верблюди, і дав Лабан соломи й сїна верблюдам і води помити ноги йому і людям, що були з ним. І поставив перед ними наїдки. Він же каже: Не їсти му, поки не виповню мого посольства. І каже: Говори.
• Лабан вибігає назустріч Якову й приводить його додомуБут 29:13–14
  Вірші

  Бут 29:13–14Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї. І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
• Ісак справляє бенкет для Авімелеха та його людейБут 26:26–30
  Вірші

  Бут 26:26–30І Абимелех прийшов до його з Герару, і Ахусат, порадник його, і Пихоль, гетьман війська його. І каже їм Ізаак: Чого прийшли до мене? Ви ж зненавидїли мене, і відослали мене від себе. Вони ж промовили: Бачивши побачили ми, що Господь був з тобою, та й кажемо: Нехай же буде клятьба між нами й між тобою, і заповідаймо з тобою заповіт, Щоб не робив нам лиха, як ми не чіпали тебе, і як ми робили тобі тільки добро, і відпустили тебе з миром; і тепер благословен ти від Господа. І справив їм пир, і їли вони й пили.
• Йосип обідає зі своїми братами в ЄгиптіБут 43:31–34
  Вірші

  Бут 43:31–34І вмивши лице, вийшов, перемігся й каже: Подавайте хлїб сїль! І подано йому окроме, а тим окроме, і Египтянам, що з ним обідали. Не можуть бо Египтяне їсти з Євреями; гидують бо тим Египтяне. Посїли ж проти його, первенець по родовому праву свойму, а наймолодший по недолїцтву свойму; і дивувались вони один одному. І посилались їм частки сперед його; більша ж була частина Беняминова над усї частки впятеро. Пили вони й попивали із ним у веселостї.
• Фараон дає родині Якова найкраще в краюБут 45:17–20, Бут 47:11–12
  Вірші

  Бут 45:17–20Озветься ж Фараон до Йосифа: Скажи браттю твойму. От що вчинїте: Понавючуйте скотину свою та йдїть у Канаан землю, І, взявши батька вашого й родину вашу, прибувайте до мене; дам вам що найлучче в землї Египецькій, і живити метесь плодами землї. Ти ж повели їм узяти колесницї з Египецької землї про дїтей ваших, і жен ваших, і взявши батька вашого прибувайте; І не жалуйте домівок ваших; всї бо Египецькі блага вам будуть.

  Бут 47:11–12І поселив Йосиф панотця свого й браттє своє, і дав їм державу в землї Египецькій, на луччій землї, в Раємзес землї, як повелїв Фараон. І надїляв Йосиф отця свого й браттє своє й усю родину хлїбом, по лїчбі дїтей.
• Їтро: «покличте його, і нехай він їсть хліб»Вих 2:20
  Вірші

  Вих 2:20І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї.
• Рахав ховає двох вивідувачів на дахуНав 2:1–6
  Вірші

  Нав 2:1–6Йозуа же Нуненко послав із Ситтима два чоловіки на розглядини потай миру та й наказав: Ідїть огледїте країну до Ерихона. І пійшли вони тай зайшли в хату до блудницї, на имя Рагаба, та й полягали там спати. І донесено цареві Ерихонському: Прийшли сьогоднї в ночі якісь люде з Ізрайлитян на розглядини в землю. І послав цар Ерихонський до Рагаби з наказом: Видай людей, що прийшли до тебе тай увійшли до тебе в хату, бо вони прийшли розгледїти всю країну. Молодиця ж узяла обох чоловіків і сховала їх, та й каже тодї: Се так, приходило до мене двох, та я не знала, звідкі вони; А як засовувано ввечорі потемки двері, так вони й пійшли собі. Куди сї люде пійшли, не знаю; однакже наздоганяйте їх швидко, так певно наздоженете! Вона ж одвела їх на крівлю хати, та й сховала в снопах льону, що складено було в неї на горищі.
• Старий чоловік із Ґів’и приймає подорожнього левитаСуд 19:16–21
  Вірші

  Суд 19:16–21Аж ось показавсь старий чоловік, що ввечері вертавсь із роботи своєї з поля. Родом був він з Ефраїмських гір і пробував чуженицею в Гиві, а люде тамошні та були Беняминїї. Споглянувши сей і побачивши чоловіка з клунками на улицї в містї, питає: Куди йдеш і звідкіля? Відказав же той: Ми йдемо з Бетлеєма в Юдеї в гори Ефраїмські, бо я звідти. Ходив я в Бетлеєм в Юдеї, і вертаюсь тепер до моєї домівки. Та нема нїкого, щоб нас прийняв в господу; Є в нас солома й харч ослам, є й хлїб і вино про мене й про твою рабу й про наймита, що має при собі твій раб, нїчого нам не треба. Каже тодї старий чоловік: Не журись, чого не було б у тебе, здайся на мене; тільки не ночуй на дворі. І повів його в свою домівку, і дав ослам харчі; і пообмивали вони собі ноги, й їли й пили.
• Фараон дає юному Гададові дім і землю1 Царів 11:17–19
  Вірші

  1 Царів 11:17–19Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет; а був тодї Адер ще малим хлопцем. І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землї. Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси.
• Вдова із Сарепти ділить з Іллею останнє борошно й олію1 Царів 17:10–16
  Вірші

  1 Царів 17:10–16І рушив та й подавсь у Сарепту. І як прийшов до воріт города, аж ось вдовиця збірає собі тріски. І озветься до неї та й просить: Дай менї трохи води в глечик напитись. Як пійшла ж вона по воду, кликнув він услїд їй та й просить: Принеси менї, будьласко, й хлїба шматок. Вона ж каже: Так певно, як Господь, Бог твій, живе, нема в мене нїчого печеного, тільки з пригорщ муки в глеку та трошки олїї в банцї. Оце назбіраю трохи трісок та, вернувшись додому, зготую чого собі та синові, а як ізїмо, тодї вже й помремо. Ілия ж каже їй: Не журися, йди додому та й зроби, як казала єси; тільки наперід спечи менї коржика та й принеси сюди, собі ж і синові твойму зготуєш опісля: Так бо глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Борошно в гладисцї не зменьшиться й олїї в питунцї не убуде до того дня, аж пішле Господь на землю дощ. І пійшла вона й зробила, як промовив їй Ілия, й їла вона, й він і дом її. Муки в глецї не меншіло й олїї в банцї не убувало, по слову Господньому, що сказав через Ілию.
• Жінка із Шунему влаштовує кімнату для Єлисея2 Царів 4:8–10
  Вірші

  2 Царів 4:8–10Одного дня прийшов Елисей в Сунам. Там жила багата женщина, й запросила його, в неї трапезувати. От він що-разу, як ійде було мимо, заверне туди попоїсти. І каже вона раз чоловікові: От я постерегаю, що сей Божий чоловік, що попри нас проходить, є сьвятий. Змуруймо ж невеличку верхню сьвітлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільчика й каганець, щоб, як зайде коли, так і притулився там.
• Єлисей велить нагодувати полонених арамейських воїнів і відпустити додому2 Царів 6:22–23
  Вірші

  2 Царів 6:22–23Він же відказав: Не вбивай їх. Хиба ти заполонив їх мечем твоїм і луком твоїм, щоб їх убивати? Постав перед ними їду та воду, нехай їдять і пють, а тодї нехай ійдуть до свого пана. І звелїв наготовити їм великий пир, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пійшли вони до свого пана. З того часу не було нападу Сирийцїв на Ізраїль-землю.
• Йов: «мої двері відчиняв я подорожньому»Йов 31:32
  Вірші

  Йов 31:32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
• Марта приймає Ісуса; вечеря для нього у ВіфаніїЛк 10:38, Йн 12:1–2
  Вірші

  Лк 10:38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.

  Йн 12:1–2Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих. Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
• Фарисей запрошує Ісуса обідатиЛк 11:37
  Вірші

  Лк 11:37Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
• Закхей радо приймає ІсусаЛк 19:5–6
  Вірші

  Лк 19:5–6І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути. І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
• Петро живе в Симона гарбаря в ЯффіДії 9:43, Дії 10:6
  Вірші

  Дії 9:43Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).

  Дії 10:6Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
• Петро запрошує посланців Корнилія як гостейДії 10:23
  Вірші

  Дії 10:23Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
• Лідія умовляє Павла та його супутників зупинитися в неїДії 16:15
  Вірші

  Дії 16:15Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
• Мальта: остров’яни розкладають вогонь; Публій три дні приймає гостейДії 28:2, Дії 28:7
  Вірші

  Дії 28:2Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.

  Дії 28:7Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив.
• Онисифор часто підкріплював Павла2 Тим 1:16
  Вірші

  2 Тим 1:16Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;
• Гай приймає мандрівних братів, незнайомих йому3 Йн 1:1, 3 Йн 1:5–8
  Вірші

  3 Йн 1:1Старець — Гайові любому, котрого люблю істино.

  3 Йн 1:5–8Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх, котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом. Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган; тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.
• Рахав і її родину, як обіцяли, рятують в ЄрихоніНав 6:22–25
  Вірші

  Нав 6:22–25Обом же тим, що ходили на розглядини, повелїв Йозей: Ідїте в хату тої блудницї та приведїте звідти сюди молодицю з усією ріднею її, як заприсягли ви їй! І пійшли молодики, що ходили на розглядини, та й привели Рагабу з її батьком і матїрю, з її братами й иншими домовниками; і всю рідню її вивели та й остановили за табором Ізраїльським. Місто же і все, що було в ньому, пустили пожаром, тільки срібло та золото та мідяний і залїзний посуд віддали в скарбівню Господнього дому. А блудницю Рагабу і батьківську родину її і всїх що були в неї, зоставив Йозуа живими і пробуває вона в потомках своїх у Ізраїлї по сей день; бо переховала посланьців, що послав був Ісус на розглядини в Ерихон.