Податки у Біблії

• Кожен перелічений при переписі давав пів шекляВих 30:11–16, Вих 38:26
  Вірші

  Вих 30:11–16І рече Господь Мойсейові тако: Як перелїчувати меш сини Ізрайлеві, так нехай кожен при перелїку дасть Господеві за душу свою викуп, і не буде в них лиха, як перелїчувати муть їх. Ось що мусять вони давати: всї що переходити муть до перелїчених, пів секеля, після секеля сьвятинї (двайцять гер один секель) пів секеля яко приніс Господеві. Двайцятилїток і старше хто переходить до перелїчених, мусить давати приноса Господеві. Багатий не більш, і вбогий не меньше пів секеля мусить давати, як приніс Господеві, на покуту душ їх. І брати меш срібло покутне від синів Ізрайлевих, та й давати меш його на службу в громадський намет; і буде воно синам Ізрайлевим поминаннєм перед Господом, на покуту душ ваших.

  Вих 38:26А то по пів секля, по секлям сьвятинї, поголовщини з кожного, хто перейшов до перелїчених, від двайцятьох років і старше, від шістьсот трьох тисячей і пятьсот пятьдесять чоловіка.
• Третина шекля щороку на дім БожийНеем 10:32
  Вірші

  Неем 10:32І постановили ми собі за закон, давати від себе по третинї секля на рік на потреби дому Бога нашого:
• Йосип: п’ята частина врожаю Єгипту — фараоновіБут 41:34, Бут 47:24
  Вірші

  Бут 41:34Нехай се вчинить Фараон і поставить доглядника по землї, і нехай одбирає пятину в Египецькій землї у сїм роках уроджайних.

  Бут 47:24А з урожаю давати мете пятину Фараонові, чотирі ж пятини будуть вам на засїв землї, та про малечу вашу.
• Лише земля єгипетських жерців не належить фараоновіБут 47:26
  Вірші

  Бут 47:26І поставив їм Йосиф устав аж по сей день, пятину з землї давати Фараонові. Тілько земля священників не зробилась Фараоновою.
• Перський цар звільняє священиків і храмових служителів від податкуЕзд 7:24
  Вірші

  Езд 7:24І нехай буде відомо вам, щоб нї на кого з сьвященників або левітів, сьпівцїв, воротарів, нетинеїв і прислуги при сьому домі Божому не накладати нї податків, нї чиншу, нї гряничної оплати.
• Дім того, хто вб’є Голіята, буде вільний від податків1 Сам 17:25
  Вірші

  1 Сам 17:25І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини.
• Полегшення податків на честь бенкету ЕстерЕст 2:18
  Вірші

  Ест 2:18І справив царь велику гостину всїм князям своїм і служачим при йому, — гостину задля Естери, й дав пільгу країнам та роздав подарунки з царською щедрістю.
• Ксеркс накладає данину аж до далеких островівЕст 10:1
  Вірші

  Ест 10:1Потім накинув царь Артаксеркс податок на землю і на острови морські.

Царі й податки

• Дванадцять намісників Соломона постачають двір, кожен по місяцю1 Царів 4:7
  Вірші

  1 Царів 4:7І було в Соломона дванайцять войтів над усїм Ізраїлем. Вони обмисляли царя й його двір живностю. Що місяця в роцї мусїв один з них вистачати обмисел дворовий.
• Харчі Соломона на один день1 Царів 4:22–23
  Вірші

  1 Царів 4:22–23Живность же Соломонову на кожний день становили: трийцять мір пшеничньої муки, й шістьдесять мір инчої муки, Десять годованих волів, двайцять волів з пасовища й сотня овець, не лїчивши оленїв, серн і сугаків та годованої птицї.
• Примусова праця на будовах Соломона1 Царів 9:15
  Вірші

  1 Царів 9:15А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо и Газер,
• Адорам був над примусовою працею2 Сам 20:24, 1 Царів 4:6
  Вірші

  2 Сам 20:24Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дїєписцем;

  1 Царів 4:6Ахисар наглядав над палатою, а Адонирам над подушним.
• Ізраїль просить Ровоама полегшити тяжке ярмо1 Царів 12:4
  Вірші

  1 Царів 12:4Батько твій наложив на нас важке ярмо; полегчи нам тяжку службу й важенне ярмо, що батько твій наложив, так будемо служити тобі.
• Ізраїль каменує Адорама; Ровоам утікає1 Царів 12:18
  Вірші

  1 Царів 12:18Як же послав царь Робоам начальника Адонирама стягати податки, то всї Ізрайлитяне вбили його каміннєм на смерть; царь же Робоам вскочив на свою колесницю та й утїк у Ерусалим.
• Менахем дає Пулові тисячу талантів срібла2 Царів 15:19–20
  Вірші

  2 Царів 15:19–20Тодї напав Фул, царь Ассирийський, на землю, і Менаїм дав Фулові тисячу талантів срібла, щоб державсь із ним, та щоб укріпити царство в своїй руцї, І розложив Менаїм те срібло на Ізрайлитян, на всїх заможних людей, по пятьдесять секлів срібла на кожного чоловіка, щоб давати цареві Ассирийському. І відступив царь Ассирийський, і неоставався там у землї.
• Єгояким обкладає край податком, щоб платити фараонові Нехо2 Царів 23:35
  Вірші

  2 Царів 23:35І давав Йоаким Фараонові срібло й золото. Він розцїнував землю, щоб виплачувати Фараонові, скільки приказував. Від кожного з народу землї, як кого цїновано, брав срібло й золото, щоб виплачувати Фараонові Нехао.
• Вороги попереджають царя: Єрусалим перестане платити данинуЕзд 4:13, Езд 4:20
  Вірші

  Езд 4:13Нех ай же буде відомо цареві, що, як се місто буде збудоване й мури будуть поновлені, то вони не будуть давати нї податків, нї чиншу, нї граничної оплати, і нанесуть царському скарбові шкоду.

  Езд 4:20І що в Ерусалимі були царі могучі й володїючі над усїм заріччєм, і давано їм податки, чинш й гряничну оплату.
• Люди позичають срібло, щоб сплатити царський податок за свої поляНеем 5:4
  Вірші

  Неем 5:4Були й такі, що казали: Ми позичаємо срібло на податки цареві, й даємо в заставу поля наші та виноградники наші;
• Податок збіжжям, узятий з убогогоАм 5:11
  Вірші

  Ам 5:11За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.

У Євангеліях

• Кесар Август наказує зробити перепис усієї імперіїЛк 2:1–3
  Вірші

  Лк 2:1–3Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну. Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї. Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
• Храмовий податок: монета в роті рибиМт 17:24–27
  Вірші

  Мт 17:24–27Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
• «Чи годиться давати податок кесареві, чи ні?»Мт 22:17–21
  Вірші

  Мт 22:17–21Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї? Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри? Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария. І рече до них: Чиє обличчє се й надпись? Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
• Йоан митникам: «не стягайте більше, ніж вам призначено»Лк 3:12–13
  Вірші

  Лк 3:12–13Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити? Він же каже до них: Нїчого більш над те, що звелено вам, не вимагайте.
• Левія кличуть від митниціМк 2:14, Лк 5:27
  Вірші

  Мк 2:14І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.

  Лк 5:27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
• Ісус їсть із митниками, а фарисеї обурюютьсяМт 9:10–11, Мт 11:19
  Вірші

  Мт 9:10–11І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його. І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?

  Мт 11:19Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
• Притча: фарисей і митник у храміЛк 18:10–13
  Вірші

  Лк 18:10–13Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю. А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
• Закхей, начальник митників, поверне вчетвероЛк 19:2, Лк 19:8
  Вірші

  Лк 19:2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.

  Лк 19:8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
• Павло: віддавайте податок, кому податокРим 13:6–7
  Вірші

  Рим 13:6–7Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують. Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь.