Народження й неплідність у Біблії

Уривки (кількість: 39) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.

Пологи

Породілля від радості забуває більЙн 16:21
Вірші
Йн 16:21Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
Єврейські повитухи Шифра й Пуа та родильні стільціВих 1:15–16
Вірші
Вих 1:15–16І каже царь Египецький бабам сповитухам Єврейським, одна була на імя Сифра, друга на імя Пуя, І каже: Як бабувати мете в Єврейських жінок, дак придивляйтесь: коли син, убивайте, а дочка, нехай жиє.
Єврейки «народжують, перш ніж прийде повитуха»Вих 1:19
Вірші
Вих 1:19І кажуть баби сповитухи Фараонові: Бо Єврейки не такі, як Египтянки: молодицї вони моторні; нїм прийде баба, вони родять.
Пологи Рахилі важкі; повитуха каже: «Ще один син»Бут 35:16–17
Вірші
Бут 35:16–17І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі. Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
Рахиль помирає на дорозі до ВифлеємаБут 35:18–19
Вірші
Бут 35:18–19Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина. Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
Жінка Пінхаса, почувши звістку, народжує й помирає1 Сам 4:19–20
Вірші
1 Сам 4:19–20Невістка ж його, жінка Пинеесова, та була вагітна, і як почула звістку про втрату ковчега Господнього і що її свекор і її муж мертві, так упала та й породила; бо вхопили її болї. Як же приходилось їй умерти, казали їй жінки, що стояли навкруги: Не сумуй, ти вродила сина. Однакже вона не відказала нїчого і не вважала вже на те.
Після сина мати нечиста сім днів, потім чекає очищенняЛев 12:2–4
Вірші
Лев 12:2–4Коли жінка буде при надїї і вродить хлопятко, так нечистою буде вона сїм день; як у днї нечистої недуги буде вона нечистою. А восьмого дня обріжуть крайню шкірочку в його. І трийцять три днї мусить вона пробувати в кровочищенню своїм, нї до чого сьвятого не доторкатись, і до сьвятинї не приходити, покіль минуться днї очищення її.
Після дочки — два тижні нечистоти, потім довше очищенняЛев 12:5
Вірші
Лев 12:5А коли вродить дївчатко, нечистою буде два тижнї, як в днї нечистої недуги своєї, і шістьдесять шість день перебувати мусить дома в кровочищенню своїм.
Потім приносять ягня й птаха, а вбога — двох птахівЛев 12:6, Лев 12:8
Вірші
Лев 12:6Як же сповняться днї очищення її, за сина чи за доньку, мусить принести ягня річняка на всепаленнє та голубеня чи горлицю на жертву за гріх до входу в соборний намет сьвященникові.
Лев 12:8А коли не спромога її на дрібну скотину, дак мусить вона взяти пару горлиць або пару голубенят, одно про всепаленнє і одного про жертву за гріх. І відбуде сьвященник покуту за гріх її і очиститься.
Сусіди й родичі радіють разом з ЄлисаветоюЛк 1:57–58
Вірші
Лк 1:57–58Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина. І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.

Годувальниці

Годувальниця Ревеки йде з нею до ХанаануБут 24:59
Вірші
Бут 24:59І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були.
Сарра: «Хто сказав би Авраамові, що Сарра годуватиме дітей?»Бут 21:7
Вірші
Бут 21:7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
Мойсей: «Носи їх… як нянька носить немовля»Чис 11:12
Вірші
Чис 11:12Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?
Павло: лагідний, як годувальниця, що пестить своїх дітей1 Сол 2:7
Вірші
1 Сол 2:7Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,

Довго без дітей

Сара була неплідна; дітей у неї не булоБут 11:30
Вірші
Бут 11:30Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
Сара дає Аврамові служницю Агар, щоб мати дітейБут 16:1–2
Вірші
Бут 16:1–2Сара ж Аврамова жінка да не роджала йому. Була ж у неї рабиня Египтянка на імя Агара. І рече Сара до Аврама: Се зачинив мене Господь, щоб не роджати; дак увійди до рабинї моєї, щоб у мене були дїти від неї. І послухав Аврам гласу Сариного.
Сарра сміється: вона вже минула віку, щоб родитиБут 18:11–14
Вірші
Бут 18:11–14Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке. Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький. І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже. Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
Сарра народжує Ісака; Авраамові сто роківБут 17:17, Бут 21:2, Бут 21:5
Вірші
Бут 17:17І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?
Бут 21:2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
Бут 21:5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
Ісак молиться за неплідну Ревеку, і вона завагітнілаБут 25:21
Вірші
Бут 25:21Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.
Рахиль: «Дай мені дітей, а як ні, то я вмру!»Бут 30:1–2
Вірші
Бут 30:1–2Вбачаючи ж Рахеля, що не вродила Яковові нїякої дитини, завидувала Рахеля сестрі своїй, та й каже Яковові: Дай менї дїток, ато вмру. Загорівся ж Яков гнївом на Рахелю, і каже: Хиба я тобі замість Бога, що не дав тобі утробного плоду?
Рахиль і Лея торгуються за мандрагориБут 30:14–16
Вірші
Бут 30:14–16І пійшов Рубен під пшеничні жнива, та й знайшов любовні яблука на полї, та й принїс їх до Леї, матері своєї. Каже ж Рахеля до Леї: Дай менї любовних яблук сина твого! Рече ж вона їй: Хиба се мала річ, що взяла єси мужа мого? Чи й любовні яблука сина мого віднїмеш? Каже ж Рахеля: Дак нехай переночує з тобою сьогоднї за любовні яблука сина твого. Прийшов же Яков з поля в вечорі, і вийшла Лея зустріч йому, і каже: Мусиш увійти до мене; найняла бо я справдї тебе за любовні яблука сина мого. І переночував він з нею тієї ночи.
Рахиль народжує Йосипа: «Бог зняв мою ганьбу»Бут 30:22–24
Вірші
Бут 30:22–24І зглянувся Бог на Рахелю, і почув її Бог, і відчинив утробу їй. І завагонївши вродила сина, і каже: Одняв Бог докір мій. І дала імя йому: Йосиф, говорючи: Дай менї, Господе, й другого сина.
Неплідна жінка Маноя народжує СамсонаСуд 13:2–3, Суд 13:24
Вірші
Суд 13:2–3А був тодї один чоловік із Зореага, з поколїння Данового, на імя Маной, жінка ж в його була неплідна й не роджала. І обявивсь ангел Господень молодицї й рече їй: Оце ти неплідна і не роджаєш, але ти завагонїєш і вродиш сина.
Суд 13:24І вродила молодиця сина, і дала йому імя Самсон. І росло хлопя, і Господь благословив його.
Елкана дає бездітній Анні подвійну частку1 Сам 1:2, 1 Сам 1:5
Вірші
1 Сам 1:2І було в його дві жінки: одну звали Анна, другу Феннана. У Феннани були дїти, в Анни ж не було дїтей.
1 Сам 1:5Аннї же давав окрему частину, бо любив її більше, хоч Господь зачинив її матїрне лоно.
Пеннина рік у рік дошкуляє Анні1 Сам 1:6–7
Вірші
1 Сам 1:6–7Перекірниця ж її допікала їй гіркими речами, щоб їй досадити, що Господь зачинив лоно її. Так бувало воно що року, скільки нї ходили вони до Господнього дому, завдає було їй жалю, а та плаче й не їсть.
Анна плаче й дає обітницю; вона народжує Самуїла1 Сам 1:10–11, 1 Сам 1:19–20
Вірші
1 Сам 1:10–11І молилась вона в своїй журбі Господеві і плакала гірко. Та й обреклась таким обітом: Господи Саваот! коли змилосердишся над горем раби твоєї та й згадаєш мене і не забудеш раби твоєї та даси рабі твоїй музького пагоньця, дак я передам його Господеві: по ввесь вік його бритва не доторкнеться голови його.
1 Сам 1:19–20Назавтра вранцї рано поклонились вони перед Господом та й вернулись додому в Раму. Як же пригорнувсь тодї Елкана до жінки своєї, спогадав про неї Господь, І як надійшла пора, Анна завагонїла та й вродила сина, і назвала його Самуїль: бо (казала): у Бога я випросила його.
Згодом Анна має ще дітей1 Сам 2:21
Вірші
1 Сам 2:21І погодив Господь Аннї так, що вона вродила ще три сини й дві дочки. Молодик же Самуїл ріс при Господї.
Шунамітка, чий чоловік старий, наступного року має сина2 Царів 4:14–17
Вірші
2 Царів 4:14–17І спитав він: Що ж би таке про неї вчинити? Відказав Гієзій: Та ось, сина в її нема, чоловік же її старий. І звелїв він: Поклич її близче. Той кликнув її, й ввійшла вона в двері. І сказав він: Через рік о сїм часї держати меш на руках синка. Вона ж каже: Ой нї, добродїю, чоловіче Божий! не обманюй служебки твоєї! І завагонїла женщина й породила о тім часї другого року сина, як заповів їй Елисей.
Мелхола не мала дітей до дня своєї смерті2 Сам 6:23
Вірші
2 Сам 6:23Тим то в Мелхоли, дочки Саулової, не було дитини до самої смертї її.
Єлисавета, неплідна й літня, зачинає й ховається п’ять місяцівЛк 1:7, Лк 1:24–25, Лк 1:36
Вірші
Лк 1:7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Лк 1:24–25Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи: Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
Лк 1:36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
Він оселяє неплідну в домі радісною матір’юПс 113:9
Вірші
Пс 113:9Що дає неплідній жити в домі, як щаслива синів мати.

Джерела

За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.

Біблія Куліша · Суспільне надбання