Bible Explorer

Досліджувати › Теми › Вдови

Повсякденне життя

Вдови у Біблії

Уривки (кількість: 37) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.

У Законі

  • Не кривдьте жодної вдови чи сиротиВих 22:22–24
    Вірші
    Вих 22:22–24Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти. Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую. І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.
  • Забуті снопи, оливки й виноград лишають удовіПовт 24:19–21
    Вірші
    Повт 24:19–21Як збирати меш жниво з поля твого, і забудеш снопа на полї, не вертайсь узяти його; нехай буде для приходня, для сироти і для вдовицї, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї рук твоїх. Як зтрясеш ягоди на маслинах своїх, не будеш удруге розглядати віття; нехай буде се для приходня, для сироти і для вдовицї. Як позбираєш грони в винограднику твому, не обрізувати меш удруге; нехай будуть для приходня, для сироти і для вдовицї. Годиться тобі памятати, що був єси рабом в Египецькій землї, тим то й приказую тобі се чинити.
  • Десятина кожного третього року годує вдову, сироту й чужинцяПовт 14:28–29
    Вірші
    Повт 14:28–29А при кіньцї трьох років віддїлиш десятину з усього вроджаю твого за сей рік, та й зложи се в оселї твоїй. І прийде Левит, бо в його нема паю і наслїддя з тобою, і зайда і сирота і вдова, що живуть у твоїй оселї, та й їсти муть вони до сита, щоб благословив тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх, що робити меш.
  • Вдови поділяють радість святПовт 16:11, Повт 16:14
    Вірші
    Повт 16:11І веселити мешся перед Господом, Богом твоїм, ти і син твій і дочка твоя, і наймит твій і наймичка твоя, і Левит, що в оселях твоїх, і приходень і сирота і вдова, що між твоїми людьми, на місцї, котре вибере Господь, Бог твій, щоб сьвятилось там імя його.
    Повт 16:14І будеш веселитись в те сьвято ти і син твій, і дочка твоя, і наймит твій, і наймичка твоя, і Левит, і приходень, і сирота, і вдова, що живуть в оселях твоїх.
  • Не бери в удови одежі в заставуПовт 24:17
    Вірші
    Повт 24:17Не суди несправедливо приходня й сироту і не візьмеш удовиної одежини на застав.
  • Обітниця вдови обов’язкова для неїЧис 30:9
    Вірші
    Чис 30:9Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.
  • Бездітна вдова — дочка священика — може їсти за батьковим столомЛев 22:13
    Вірші
    Лев 22:13Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
  • Первосвященик не бере за дружину вдовуЛев 21:14
    Вірші
    Лев 21:14Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.
  • Брат одружується з бездітною вдовою братаПовт 25:5–10
    Вірші
    Повт 25:5–10Коли брати жили вкупі і один з них умер і в його нема сина, то не годиться жінцї мертвого йти заміж за чужого чоловіка; дївер її мусить увійти до неї і взяти собі її за жінку, щоб сповнити, що має чинити дївер. І первенець, що вродить вона, прийме імя мертвого брата, щоб не зникло з Ізраїля імя його. Коли ж сьому чоловікові та не хочеться побратись з жінкою брата свого, так пійде вона до воріт громадських мужів і скаже: Мій швагер не хоче востановити імя свого брата в Ізраїлї; він не хоче, як швагер, сповнити обовязку свого. І громадські мужі мусять покликати його і сказати йому, що треба; Як же упреться він і скаже: Менї не хочеться з нею побратись, тодї приступить до його швагрова його перед очима громадських мужів, і знїме з ноги його обувє і плюне йому в лице і скаже: Так обходяться з чоловіком, що не хоче збудувати дім братові свому. І буде імя його в Ізраїлї: Дім босого.

Вислови

  • Бог — «Суддя вдів»Пс 68:5, Пс 146:9
    Вірші
    Пс 68:5Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
    Пс 146:9Господь захожих заступає, він сироту і вдову піддержує; а дорогу беззаконних на бік повертає.
  • Пророки: заступайтеся за вдовуІс 1:17, Єр 22:3, Зах 7:10
    Вірші
    Іс 1:17Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
    Єр 22:3Так говорить Господь: Чинїте суд і справедливість, і рятуйте притїснених із потали в тїснителїв; не чинїте кривди чужинцеві, безбатченкові й удовицї, та не проливайте безвинньої крові на сьому займищі.
    Зах 7:10Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
  • Йов: «серце вдови я звеселяв»Йов 29:13, Йов 31:16
    Вірші
    Йов 29:13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
    Йов 31:16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
  • Ісус застерігає від тих, хто пожирає доми вдівМк 12:40
    Вірші
    Мк 12:40що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
  • Павло: рідні мають утримувати своїх удів1 Тим 5:3–5, 1 Тим 5:16
    Вірші
    1 Тим 5:3–5Удовиць шануй, тих що справдї удовицї. Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом. Тая ж справдї вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч.
    1 Тим 5:16Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
  • Вдову брали на утримання не молодшою шістдесяти років1 Тим 5:9–10
    Вірші
    1 Тим 5:9–10Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти, таку щоб була одному мужу жінкою, в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була.
  • Вдова вільна знову вийти заміж1 Кор 7:39
    Вірші
    1 Кор 7:39Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.

Приклади

  • Тамар удовою живе в домі батька, в одежі вдівстваБут 38:11, Бут 38:14, Бут 38:19
    Вірші
    Бут 38:11Каже Юда Тамарі, невістцї своїй: Седи вдовою в отецькій господї, докіль великий буде Села, син мій. Каже бо сам собі: Колиб і сей не вмер, як брати його. І пійшла Тамара й седїла в отецькій господї.
    Бут 38:14Вона ж, поскидавши вдовицьку одежу з себе, окрилась наміткою, та заквіччалась, і сїла в Енаїмській царинї, що при дорозї в Тімну, знавши, що вже дорослий Села, та її не дано йому за жінку.
    Бут 38:19І встала та й пійшла, і скинула намітку з себе, і вдяглась ув одїж удовицьку.
  • Ноомі втрачає в Моаві чоловіка й обох синівРут 1:3–5
    Вірші
    Рут 1:3–5І помер Єлимелех, чоловік Ноемин, і вона зісталась з двома своїми синами. І одружились вони з Моабитянками: одна на ймя Орфа, а другу звали Рут; і жили там трохи не десять років. Але згодом обидва сини її, Махлон і Хілеон, померли, і зісталась та жінка після обох своїх синів і після свого чоловіка.
  • Рут збирає колоски, щоб прогодувати НооміРут 2:2–3
    Вірші
    Рут 2:2–3І сказала Рут, Моабитянка, до Ноеми: Пусти мене на поле збирати колоски слїдком за тим, в кого запобіжу ласки. Вона сказала їй: То й іди, моя доню. Вона пішла, і прийшовши збирала на полі колоски позад женцїв. І трапилось так, що та частка поля належала до Бооза, що був з Елимелехового роду.
  • Жінка з Текої вдає перед Давидом вдову2 Сам 14:2–5
    Вірші
    2 Сам 14:2–5Послав Йоаб у Текою, звелїв покликати звідти мудру молодицю та й каже їй: Зробись, наче б ти була в смутку, й надїнь жалібну одежину, ненамащуйся олїєю й повертайся так, нїби ти вже давно побиваєшся по мертвому; І йди до царя й промов до його так і так. І вложив їй Йоаб ув уста, що має говорити. Молодиця з Текої прийшла перед царя, припала, кланяючись, лицем до землї, та й каже: Поможи менї, царю, ой ратуй мене! І спитав її царь: Що тобі? Відказує вона: Ох, я вдовиця, мій чоловік помер;
  • Гірам, мідник Соломона, — син удови1 Царів 7:14
    Вірші
    1 Царів 7:14Се був син удови з поколїння Нефталїєвого; батько ж його був Тирій, мідник; а був сей повен знаття, розуму й вміння у всякій мідяній роботї. Він прибув до царя Соломона й виробляв у його всякі роботи:
  • Мати Єровоама Церуя була вдовою1 Царів 11:26
    Вірші
    1 Царів 11:26І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди — матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця — урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя.
  • У вдови із Сарепти лише жменя борошна й трохи олії1 Царів 17:10–16
    Вірші
    1 Царів 17:10–16І рушив та й подавсь у Сарепту. І як прийшов до воріт города, аж ось вдовиця збірає собі тріски. І озветься до неї та й просить: Дай менї трохи води в глечик напитись. Як пійшла ж вона по воду, кликнув він услїд їй та й просить: Принеси менї, будьласко, й хлїба шматок. Вона ж каже: Так певно, як Господь, Бог твій, живе, нема в мене нїчого печеного, тільки з пригорщ муки в глеку та трошки олїї в банцї. Оце назбіраю трохи трісок та, вернувшись додому, зготую чого собі та синові, а як ізїмо, тодї вже й помремо. Ілия ж каже їй: Не журися, йди додому та й зроби, як казала єси; тільки наперід спечи менї коржика та й принеси сюди, собі ж і синові твойму зготуєш опісля: Так бо глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Борошно в гладисцї не зменьшиться й олїї в питунцї не убуде до того дня, аж пішле Господь на землю дощ. І пійшла вона й зробила, як промовив їй Ілия, й їла вона, й він і дом її. Муки в глецї не меншіло й олїї в банцї не убувало, по слову Господньому, що сказав через Ілию.
  • Єлисей олією рятує синів удови від позикодавця2 Царів 4:1–7
    Вірші
    2 Царів 4:1–7Одна з жінок синів пророцьких, голосючи, промовила до Елисея: Мій муж, твій раб, умер, а ти знаєш, що він, твій раб, був богобоязний по всяк час; тепер же прийшов позичальник і хоче моїх обох хлопцїв забрати в невольники. Елисей відказав їй: Що ж маю тобі вчинити? Скажи менї, що в тебе є в господї? Вона сказала: Нема нїчого в твоєї служебки в хатинї, як олїйна посудина, а в їй трошки олїї. І сказав він: Ійди, напозичай порожнього посуду по всїх сусїдах твоїх, та назбірай не трохи; Тодї ввійдеш, позасовуєш двері позад себе й синків твоїх та й наливати меш в кожну посудину, а котра буде повна, відстав на бік. І пійшла вона від його та й засунула за собою й за синками своїми двері; вони їй подавали, а вона, знай, наливала. Як же посуди були вже повні, каже синові свойму: Подай ще посудину. Відказує він: Нема більш посудини. І не текло більш олїї. Як же пійшла вона й оповідала се Божому чоловікові, сказав він їй: Іди, продай олїю та й заплати твою позичку, а з останку жити меш сама й сини твої.
  • Анна, вдова до вісімдесяти чотирьох років, не відходила від храмуЛк 2:36–38
    Вірші
    Лк 2:36–38І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого; і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
  • Убога вдова кладе до скарбниці дві лептиМк 12:41–44
    Вірші
    Мк 12:41–44І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато. І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг. І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону. Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
  • Ісус воскрешає єдиного сина вдови з НаїнуЛк 7:11–15
    Вірші
    Лк 7:11–15І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу. Як же наближив ся до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею. І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач. І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, зʼупинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань. І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
  • Вдів-гелленістів оминають при щоденному роздаванніДії 6:1
    Вірші
    Дії 6:1У тиї ж днї, як намножилось учеників, було наріканнє Єленян на Євреїв, що у щоденному служенню не дбають про вдовиць їх.
  • Вдови показують Петрові одяг, який пошила ТавитаДії 9:39
    Вірші
    Дії 9:39Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.

Джерела

За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.

Біблія Куліша · Суспільне надбання