Досліджувати › Теми › Весілля і шлюб
Повсякденне життя
Весілля і шлюб у Біблії
Уривки (кількість: 53) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.
Звичаї
- Батьки шукали дружин для синівБут 21:21, Бут 24:3–4, Бут 28:1–2, Єр 29:6
Вірші
Бут 21:21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
Бут 24:3–4І заклену тебе Господом, Богом небесним і Богом земним, що не візьмеш синові мойму жени з дочок Канаанських, що між ними живу. А тільки в землю мою, де я родивсь, пійдеш і до роду мого, та й візьмеш жену синові мойму Ізаакові відти.
Бут 28:1–2Прикликав же Ізаак Якова, та й благословив його, і заповідав йому, говорючи: Не мусиш узяти за себе жени з Канаанських дочок. Устань, та й одбіжи в Мезопотамію, в Падан-Арам, в господу Бетуїлову, в батьківщину матері твоєї, та й возьми собі звідти жену з дочок Лабанових, брата матері твоєї.
Єр 29:6Беріте жени й появлюйте синів та дочок; та й синам вашим беріть жени, а дочки ваші оддавайте заміж, щоб роджали сини й дочки, щоб вас там намножувалось, а не меншало;
- Самсон просить батьків узяти йому за дружину филистимлянкуСуд 14:2
Вірші
Суд 14:2Вернувшись, оповідав про се батькові й матері та й каже: Запізнавсь я в Тимнатї з Филистійською дївчиною; дайте менї її за жінку.
- Ревеку питають: «чи підеш ти з цим чоловіком?»Бут 24:57–58
Вірші
Бут 24:57–58Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її. І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду.
- Ревека накривається покривалом, зустрівши ІсакаБут 24:65
Вірші
Бут 24:65І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась.
- Коштовності й одяг — нареченій, дарунки — її родиніБут 24:53
Вірші
Бут 24:53І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її.
- Батькові нареченої платили віноБут 34:12, Вих 22:16–17
Вірші
Бут 34:12Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скількі скажете менї, аби оддали дївицю заміж.
Вих 22:16–17Коли хто зведе з ума дівицю, що не була ще заручена, та й лежати ме з нею, мусить дати ій віно і взяти собі її за жінку. Коли ж отець її затнеться віддати йому за жінку, дак мусить він стільки срібла одважити, скільки дається як віно дївицї.
- Лабан: у нас не видають молодшу раніше старшоїБут 29:26
Вірші
Бут 29:26Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
- Тиждень весільного святаБут 29:22, Бут 29:27–28
Вірші
Бут 29:22Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
Бут 29:27–28Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт. Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
- Молодий справляє семиденний бенкет із тридцятьма дружбамиСуд 14:10–12
Вірші
Суд 14:10–12Потім прийшов батько його до дївчини, і справив Самсон там бенкет: бо так звичайно чинили женихи. І як там побачили його, вибрали трийцять бояр, щоб круг його були. І промовив до них Самсон: Загадаю вам загадку. Як одгадаєте її менї за сїм бенкетових днїв, так я вам дам трийцять сорочок і трийцять сьвяточних жупанів.
- Прикраси нареченої та її весільний поясЄр 2:32, Іс 61:10
Вірші
Єр 2:32Чи забуває ж коли дївчина свої прикраси, молода княгиня — наряди свої? а нарід мій забув мене — безлїч уже днїв тому.
Іс 61:10Велико радуватись буду Господом, звеселиться душа моя Богом моїм; він бо зʼодягнув мене в одежу спасення, ризою справедливостї обгорнув мене; мов на жениха, вложив вінець, мов княгиню, прибрав окрасами.
- Царівна в шитій золотом одежі зі своїми подругамиПс 45:13–14
Вірші
Пс 45:13–14Преславна там царівна; шати її золотом ткані; У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.
- Вінець, яким мати увінчала Соломона в день весілляПісн 3:11
Вірші
Пісн 3:11Пійдїть, дочки Сионські, подивітесь на царя Соломона в вінцї, яким увінчала його мати в день подружжя його, в день радостї серцю його.
- Голос молодого й голос молодої на вулицяхЄр 7:34
Вірші
Єр 7:34І перерву по городах Юдиних і по улицях Ерусалимських сьпіви радостї й веселощів, сьпіви про молодого князя й про молоду княгиню, бо земля тая стане пустинею.
- Десять дів зі світильниками виходять назустріч молодому (притча)Мт 25:1–6
Вірші
Мт 25:1–6Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові. Пять же були з них розумні, а пять необачні. Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї. Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми. Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули. О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
- Від гостей чекали весільного одягу (притча)Мт 22:11–12
Вірші
Мт 22:11–12Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу; і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
- Шлюб при старших біля міської брамиРут 4:9–11
Вірші
Рут 4:9–11Тодї сказав Бооз до старшин і до усього народа: Тепер ви сьвідки, що я купую в Ноеми усе, що було Елимелехове і Хілеонове і Махлонове, А до того ще й беру собі за жінку Руту Моабитянку, Махлонову жінку, щоб зісталось ймення помершого за його наслїддєм, та щоб не зникло імя помершого зпоміж його братів і з воріт його оселї; ви сьогодня тому сьвідки! І сказав увесь народ, що був коло воріт, і старшини: Ми тому сьвідки! Нехай Господь вчинить з жінкою, що вступає в твою господу, як з Рахилею і як з Лією, котрі обидві збудували дім Ізраїля. Надбай богацтва в Ефратї, і нехай славиться у Вефлеємі імя твоє!
- Йосипа називають чоловіком Марії, коли вона ще заручена з нимМт 1:18–19, Лк 1:27
Вірші
Мт 1:18–19Різд во ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Йосифові, перш нїж вони зійшли ся, постережено, що вона мала в утробі від сьвятого Духа. Йосиф же, чоловік її, будучи праведний, і не хотячи ославити її, хотїв був потай відпустити її.
Лк 1:27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
У Законі
- Новоодружений рік вільний від війниПовт 24:5
Вірші
Повт 24:5Коли чоловік тільки що взяв нову жінку, не годиться ійти йому на війну, і не годиться накладати на його нїякого громадського відробітку; нехай зостається на волї в домівцї своїй на один рік, щоб веселити жінку свою, що взяв її.
- Брат одружується з бездітною вдовою братаПовт 25:5–10, Бут 38:8, Мк 12:19
Вірші
Повт 25:5–10Коли брати жили вкупі і один з них умер і в його нема сина, то не годиться жінцї мертвого йти заміж за чужого чоловіка; дївер її мусить увійти до неї і взяти собі її за жінку, щоб сповнити, що має чинити дївер. І первенець, що вродить вона, прийме імя мертвого брата, щоб не зникло з Ізраїля імя його. Коли ж сьому чоловікові та не хочеться побратись з жінкою брата свого, так пійде вона до воріт громадських мужів і скаже: Мій швагер не хоче востановити імя свого брата в Ізраїлї; він не хоче, як швагер, сповнити обовязку свого. І громадські мужі мусять покликати його і сказати йому, що треба; Як же упреться він і скаже: Менї не хочеться з нею побратись, тодї приступить до його швагрова його перед очима громадських мужів, і знїме з ноги його обувє і плюне йому в лице і скаже: Так обходяться з чоловіком, що не хоче збудувати дім братові свому. І буде імя його в Ізраїлї: Дім босого.
Бут 38:8Каже ж Юда Онанові: Увійди до братовоі жінки, та оженись із нею, яко дївер, і возстав сїмя братові твойму.
Мк 12:19Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
- Дочки Целофхада виходять заміж лише в батьковому племеніЧис 36:6–8
Вірші
Чис 36:6–8Се слово, що заповідав Господь про дочок Зелофхадових словами: Нехай виходять вони замуж за того, хто їм до вподоби; но мусять вони вийти за одного з роду поколїння батька свого, Щоб не переходило наслїддє синів Ізраїля від поколїння до поколїння; бо кожен із синів Ізраїля держатись мусить при наслїддї свого батьківського поколїння. І всяка дочка, в котрої єсть наслїддє з поколїння синів Ізраїля, мусить бути жінкою кому небудь із роду свого батьківського поколїння; щоб кожен зміж синів Ізраїля держав батьківське наслїддє своє,
- Священик не бере за дружину розведенуЛев 21:7, Лев 21:13–14
Вірші
Лев 21:7Блудницї або обезчещеної не брати собі муть за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть; сьвятий бо сьвященник перед Богом своїм.
Лев 21:13–14І мусить він дїву за жінку собі брати. Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.
- Полонянка спершу цілий місяць оплакує батька й матірПовт 21:10–13
Вірші
Повт 21:10–13Як пійдеш на войну проти ворогів твоїх, і Господь, Бог твій, віддасть їх тобі в руки, і ти забереш їх в неволю, І побачиш між бранками жінку вродливу, І вона сподобається тобі і возьмеш собі її за жінку, так приведеш її в домівку твою; І нехай вона остриже собі голову і обітне нігтї свої, та скине із себе невільницьку одїж свою, і бувши в домівцї твоїй, нехай плаче по батькові свому і по матері своїй цїлий місяць; а тодї можна тобі прийти до неї і зробитись її чоловіком, щоб вона була тобі жінкою.
- Ізраїльтянам заборонено родичатися з народами ХанаануПовт 7:3
Вірші
Повт 7:3І не будеш своячитись з ними: не даси дочку твою за сина його, а дочки його не брати меш за сина свого;
Приклади
- Авраам одружений із Саррою, своєю сестрою по батьковіБут 11:29, Бут 20:12
- Ісак покохав Ревеку й утішився після смерті матеріБут 24:67
Вірші
Бут 24:67Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.
- Яків служить за Рахиль сім років, і вони здаються йому кількома днямиБут 29:18–20
Вірші
Бут 29:18–20Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу. Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною. І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
- Якову дають спершу Лею, потім РахильБут 29:21–28
Вірші
Бут 29:21–28Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї. Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту. І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков. Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку. Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене? Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої. Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт. Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
- Калеб віддає дочку Ахсу тому, хто здобуде Кір’ят-СеферСуд 1:12–13
Вірші
Суд 1:12–13І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу. І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.
- Саул обіцяє дочку тому, хто вб’є Голіята1 Сам 17:25, 1 Сам 18:17
Вірші
1 Сам 17:25І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини.
1 Сам 18:17І промовив Саул Давидові: Ось тобі старша дочка моя Мерова, даю тобі її за жінку, тількі ж мусиш менї бути хоробрим і Господнї бої вести. Саул же думав: Нехай не моя рука буде на йому, а рука Филистіїв нехай буде на йому.
- Саул просить сто филистимських краєобрізань; Давид приносить двісті1 Сам 18:25–27, 2 Сам 3:14
Вірші
1 Сам 18:25–27І повелїв Саул: Скажіте Давидові так: Царь не бажає нїякого весільнього гостинця, опріч сотнї Филистійських переднїх шкірочок, щоб помститись над царськими ворогами. Саул же міркував про те, як би згубити Давида з сьвіту Филистійською рукою. Як же дворяне його сповістили про се Давида, то Давида задоволило се, щоб стати царським зятем. Ще назначені днї не минули, а Давид зладивсь і пійшов із людьми своїми в дорогу, та й убив між Филистіями двістї чоловіка, і принїс Давид їх передні шкірочки, та й поклав їх повну лїчбу перед царем, щоб йому зробитись царським зятем. І оддав йому Саул свою дочку Мелхолу за жінку.
2 Сам 3:14І послав Давид посли ще й до Саулового сина Евостея з вимаганнєм: Оддай менї жону мою Мелхолу, що висватав я за сотню Филистійських передних шкірок.
- Боаз при свідках бере Рут за дружинуРут 4:5, Рут 4:10
Вірші
Рут 4:5Бооз сказав: Дня того, як купиш поле в Ноеми, ти купив і в Рути Моабитянки, жінки помершого, і повинен взяти її собі за жінку, щоб імя помершого в наслїддю його збудити.
Рут 4:10А до того ще й беру собі за жінку Руту Моабитянку, Махлонову жінку, щоб зісталось ймення помершого за його наслїддєм, та щоб не зникло імя помершого зпоміж його братів і з воріт його оселї; ви сьогодня тому сьвідки!
- Веніяминівці хапають собі жінок із танцівниць ШілоСуд 21:21–23
Вірші
Суд 21:21–23І як побачите, що дївчата виходять із Силому на танець і хороводи, то ви повискакуйте з виноградників та й хапайте кожен Силомську дївчину собі за жінку, та й ідїть додому в землю Беняминову. Якже прийдуть їх батьки чи брати перед нами жалуватись, ми відкажемо їм: Вибачайте, бо ми не взяли про кожного з них жінки на війнї, а ви б їм не дали: ваша й вина. Беняминїї так і зробили, та й здобули собі скільки було треба жінок між таньцючими, що їх похапали. Тодї вернулись у свою державу, будували міста та й осїдались там.
- Ксеркс робить Естер царицею й справляє бенкет на честь ЕстерЕст 2:17–18
Вірші
Ест 2:17–18І вподобав царь Естеру більш за всїх жінок, і запобігла вона в його ласки й прихильностї більше за всїх дївчат; і надїв він царський вінець їй на голову й поставив її царицею замість Астинї. І справив царь велику гостину всїм князям своїм і служачим при йому, — гостину задля Естери, й дав пільгу країнам та роздав подарунки з царською щедрістю.
- Осія купує жінку за п’ятнадцять срібняків і ячміньОс 3:2
Вірші
Ос 3:2І купив я собі її за пятнайцять срібних грошей та за один гомер і пів гомера ячменю.
- Ісус і його учні на весіллі в КаніЙн 2:1–10
Вірші
Йн 2:1–10А третього дня було весїллє в Канї Галилейській; і була мати Ісусова там; запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє. І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають. Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя. Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть. Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три. Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх. І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли. Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї.
- Апостоли брали своїх дружин у подорожі1 Кор 9:5
Вірші
1 Кор 9:5Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?
Приповісті
- Хто знайшов дружину, той знайшов доброПрип 18:22
Вірші
Прип 18:22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
- Краще жити в кутку на даху, ніж у домі зі сварливою жінкоюПрип 21:9, Прип 21:19
Вірші
Прип 21:9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
Прип 21:19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
Джерела
За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.
Біблія Куліша · Суспільне надбання