Маззарот

Серед запитань, звернених до Йова, є слово, якого більше ніде в Біблії немає: «Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час…?» (Йов 38:32). Єврейською це mazzaroth, і KJV просто залишила його: «Canst thou bring forth Mazzaroth in his season?» Що воно означало, напевно ніхто не знає. За однією думкою, це сузір’я взагалі — так перекладає більшість сучасних перекладів; за іншою — дванадцять знаків зодіаку; ще інші бачать у ньому одну групу зір — Ведмедицю, Гіади або Північну Корону.

Це слово часто пов’язують із mazzalot — «сузір’ями», яким палили кадило поблизу Єрусалима, аж поки цар Йосія не усунув їхніх жерців (2 Царів 23:5; у Куліша — «планетам»). У пізнішій єврейській мові mazzal стало означати знак зодіаку, а також удачу — звідси привітання mazal tov. Сам зодіак — дванадцять сузір’їв уздовж річного шляху сонця — розробили вавилонські астрономи, у повному вигляді приблизно до V ст. до н. е. Ісая глузує зі звіздарів Вавилона — «ті, що з нового місяця віщують» (Ісая 47:13). Через багато століть у синагогах, як-от у Хаммат-Тиверії (IV ст. н. е.) і Бейт-Альфі (VI ст.), підлогові мозаїки прикрашали кола зодіаку.