Милосердний самарянин

На запитання «Хто ж мій ближній?» Ісус розповів про чоловіка, який ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до рук розбійників (Від Луки 10:29–30). Дорога справді йде вниз: Єрихон лежить приблизно за 27 кілометрів і майже на 1000 метрів нижче, серед пустельних пагорбів. Священик і левит пройшли мимо. Самарянин зупинився, перев’язав рани, «ллючи оливу та вино», і привіз чоловіка до гостиниці — ймовірно, обнесеного муром подвір’я, де подорожні знаходили воду й притулок, — і залишив два денарії, платню за два дні праці. Такого героя слухачі не чекали. Самаряни жили між Юдеєю і Галилеєю, поклонялися Богові на горі Ґарізім, а не в Єрусалимі, і визнавали тільки п’ять книг Мойсея; юдеї та самаряни цуралися одні одних (Від Йоана 4:9).

Сьогодні «милосердним», або «добрим», самарянином називають кожного, хто допомагає незнайомій людині в біді, без прохання і нічого не чекаючи навзамін, — наприклад перехожого, який зупиняється біля місця аварії. У деяких країнах є «закони доброго самарянина», що захищають тих, хто надає першу допомогу в надзвичайній ситуації, а лікарні й доброчинні організації носять це ім’я.