Силоамський напис

Під Давидовим містом у Єрусалимі тягнеться звивистий тунель завдовжки близько 540 метрів, пробитий у суцільній скелі, щоб вести воду від джерела Гіхон до купелі Силоам. Біблія каже, що його зробив цар Єзекія під час ассирійської загрози, близько 700 р. до н. е. (2 Царів 20:20). 1880 року на стіні тунелю, неподалік від його південного кінця, знайшли короткий висічений напис. Згодом його вирізали зі скелі й вивезли до Стамбула, де він зберігається в археологічному музеї.

Його шість рядків давньоєврейською не називають царя. Вони описують мить, коли тунель було завершено: дві бригади каменярів пробивалися назустріч одна одній з протилежних кінців, і коли лишалося три лікті скелі, кожна чула, як гукає інша. Тоді вони пробилися наскрізь, кайло до кайла, і вода потекла від джерела до купелі на 1200 ліктів, а над головами робітників було 100 ліктів скелі. Більшість учених датують літери приблизно 700 р. до н. е. і пов’язують тунель з Єзекією, як і Біблія; дехто обстоював іншу дату. Це один із найдавніших довгих написів єврейською мовою.