Як влаштована Біблія

Християнські Біблії мають дві частини, Старий і Новий Завіт, але порядок книг буває різним. Єврейська Біблія, Танах, має три частини: Тора; Пророки — від Ісуса Навина до Царів, далі Ісая, Єремія, Єзекіїль і Дванадцять, які вважаються однією книгою; і Писання, що в друкованих єврейських Бібліях закінчуються Хроніками. Септуагінта й Вульгата згрупували книги за видами — закон, історія, поезія, пророки, — і християнські Біблії пішли за ними: Рут після Суддів, Плач після Єремії, Даниїл серед пророків. Грецька Псалтир лічить псалми 9 і 10 як один, тому в православних і давніших католицьких Бібліях більшість псалмів має номер на одиницю менший: псалом 23 — це псалом 22.

У Новому Завіті листи Павла йдуть приблизно від найдовшого до найкоротшого, листи до церков — перед листами до окремих людей. Багато грецьких рукописів, а також церковнослов’янська й російська Біблії ставлять соборні послання після Діянь. Послання до євреїв не називає автора; у папірусі з листами Павла близько 200 року н. е. воно йде після Послання до римлян, у великих кодексах — після 2-го послання до солунян, а Лютер переніс його разом з посланнями Якова та Юди й Об’явленням у кінець. Поділ на розділи походить від Стівена Ленгтона, з початку XIII століття; вірші Нового Завіту пронумерував Робер Етьєн у 1551 році.