Лот і його дочки [зворот]

Альбрехт Дюрер · c. 1496/1499
Національна галерея мистецтва, Вашингтон

Альбрехт Дюрер написав цю сцену в Нюрнберзі наприкінці 1490-х років на звороті дошки, на лицьовому боці якої — Мадонна з Дитям. Дошка невелика, близько 42 сантиметрів завширшки, і, імовірно, була зроблена для однієї з провідних родин міста — Галлерів.

Лот крокує стежкою з флягою за спиною і горщиком, підвішеним на палиці; дочки йдуть за ним із клунком, скринькою і куделею, наче вирушають у подорож. Позаду них міста вибухають вогнем, а далеко вгорі на стежці нерухомо стоїть крихітна темна постать.

З тексту

Ангели вивели Лота, його жінку і двох дочок за місто (Буття 19:16)

Господь «бурхнув на Содом та Гоморру сіркою та полум’ям» (Буття 19:24)

«І озирнулась жінка його позад нього, та й обернулась у стовп соляний» (Буття 19:26)

Дим здіймається від землі, «як дим із печі» (Буття 19:28)

Задум художника

Одяг Дюрерової Німеччини: Лотів тюрбан, плащ на хутрі й чоботи, сукні й заплетені коси дочок

Буденні речі для дороги — фляга, горщик, скринька, куделя з вовною

Німецький краєвид зі скелями, ялинами й озером із човнами

Без ангелів: родина йде сама

Деталі

Соляний стовп

Маленька темна постать нерухомо стоїть на стежці позаду них — Лотова жінка.

Міста горять

Обнесене мурами місто спалахує під чорним стовпом диму.

Друга пожежа

Далеко праворуч горить ще одне місто.

Важкий клунок

Одна дочка тримає на голові великий синій клунок.

Куделя

Друга несе куделю з вовною і веретено, а ще скриньку.

Лот

У тюрбані й плащі на хутрі, з флягою за спиною і горщиком на палиці.

Albrecht Dürer, German, 1471–1528. National Gallery of Art, Washington (Samuel H. Kress Collection, 1952.2.16.b) · Oil on panel · NGA Open Access: "Images of these works are available free of charge for any use, commercial or non-commercial, under Creative Commons Zero (CC0)." (NGA open data: published_images.csv openaccess = 1)

Вірші

Бут 19:15–28Як же зачервонїв ранок, принукали ангели Лота, глаголючи: Уставай, бери жену твою й двох дочок твоїх, що при тобі, та одходь, щоб і тобі не погибнути з беззаконними городянами. І стуманїв він, і взяли ангели за руку його, і за руку жінку його, і за руки двох дочок його; бо пощадив їх Господь, тай вивели їх, і поставили за городом. І як повиводили їх геть, рече: Спасай твою душу. Не озирайсь, і не зупиняйся нїде в усїй околицї сїй. У гори втїкай, щоб і тобі не згинути. Рече ж до них Лот: Благаю тебе, пане! Що знайшов раб твій ласку в очах твоїх, і велика милость твоя, що показав до мене, що вирятував душу мою, я ж не здолїю рятуватись у горах, щоб не наздогнала мене лиха година, та не вмерти менї. А, споглянь городок сей близько, побіжу я туди; він маленький, дак і душа моя сохраниться. І рече йому: Оце ж я зглянусь на тебе і в сьому, що не погублю городка, що про його мовляв еси. Хапайся ж рятуватись тамо; не можу бо чинити нїчого, докіль увійдеш туди. Тим і проложено містечку тому прізвище Сигор. Сонце зійшло вже над землю, як Лот увійшов у Сигор. І бурхонув Господь на Содом та Гоморру сїркою та поломєм од Господа з небес, І перевертав городи сї і всю околицю, і всїх осадників городських, і все, що росло з землї. І озирнулась жінка його позад його, та й обернулась у стовна соляного. Устав же Авраам у ранцї, пійшов на місце, де стояв перед Господом. І позирнув на Содом і Гоморру, і на околицю, аж се здіймається дим од землї, як дим із печі.