Клавдій правив імперією і приєднав до неї Британію після вторгнення 43 року н. е. У Діяннях 18:2 сказано, що він повелів усім юдеям покинути Рим; про вигнання згадує й римський письменник Светоній.
Енциклопедія › Тим часом у світі
У Біблії · бл. 50 р. н. е. · Афіни
Павло в Афінах
Серед храмів і філософів Афін Павло промовляє в Ареопазі про «незнаного бога».
Як же дожидав їх Павел в Атинах, кипів дух його в йому, бачивши город, одданий ідольству. Розмовляв же в школї з Жидами та з побожними, та й на торгу що-дня з тими, з ким довело ся. Деякі ж з философів Епикуреїв та Стоіків змагали ся з ним; і одні казали: Що хоче сей балакайло сказати? инші ж: Здаєть ся, буде проповідником чужих богів, — бо благовіствував їм Ісуса та воскресеннє. І, схопивши його, повели в Ареопаг, говорячи: Чи можемо знати, що се ти за нову таку науку проповідуєш? Чуже бо щось вносиш в уші наші; то хочемо знати, що воно має бути. Усї бо Атиняне і захожі чужоземцї нї про що инше не дбали, як говорити або слухати що нове. Ставши ж Павел посерединї Ареопага, рече: Мужі Атиняне, по всьому виджу, що ви вельми побожні. Бо, ходячи та дивлячись на божницї ваші, знайшов я жертівню, на котрій написано: Невідомому Богу. Кому ж ви, не відаючи, поклоняєтесь, того я проповідую вам. Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї Господь, не в рукотворних храмах домує, нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все; і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лицї землї, відграничивши наперед призначені часи і границї домування їх, щоб шукали Господа, чей намацяють Його та знайдуть, хоч недалеко (Він) від кожного з нас. Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми. Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічої. От же не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повелїває всїм людям усюди каятись; бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всїм, воскресивши Його з мертвих. Чуючи про воскресеннє мертвих, деякі сьміялись, инші ж казали: Послухаємо тебе знов про се. І так Павел пійшов з посеред них. Деякі ж люде, приставши до него, увірували, між котрими і Дионисий Ареопагит, і жінка на ймя Дамара, і инші з ними.Тим часом у світі
Павло прийшов до Афін близько 50 року н. е., під час подорожі, яка привела його далі до Коринта; там, згідно з написом, знайденим у Дельфах, проконсулом був Галіон — близько 51–52 років н. е. (Діяння 18:12). Афіни були тоді скромним містом Римської імперії, але все ще славилися своїми філософами. Ось яким був світ близько 50 року н. е.
Філософ-стоїк Сенека, наставник юного Нерона, писав твори про гнів, про стислість життя і про спокій душі. Його старшим братом був Галіон — проконсул, перед яким постав Павло в Коринті (Діяння 18:12).
Імператор Гуан У-ді відновив династію Хань і переніс її столицю до Лояна. В останній рік його правління, 57 року н. е., до нього прибули посли з Ва, в Японії; золоту печатку, знайдену в Японії 1784 року, вважають тією, яку він їм дав.
За переказом християн апостола Томи в Кералі, апостол Тома висадився поблизу Музіріса 52 року н. е. Давніша розповідь, «Діяння Томи», поміщає його при дворі Гондофара — царя північно-західної Індії, монети якого знайдено.
В Александрії юдейський філософ Филон пояснював книги Мойсея мовою грецької філософії. 40 року н. е., після заворушень проти юдеїв міста, він очолив їхнє посольство до імператора Калігули.
У Мерое, на Нілі в нинішньому Судані, царством Куш часто правили цариці, які мали титул kandake, — це «Кандакія» з Діянь 8:27. Правителів Куша ховали під невеликими крутими пірамідами.
На пустельній рівнині півдня Перу народ наска накреслив величезні лінії й фігури — колібрі, мавпу, павука, — розчищаючи темне каміння на поверхні. Багато з них найкраще видно з повітря або з навколишніх пагорбів.