Клавдій правив імперією і приєднав до неї Британію після вторгнення 43 року н. е. У Діяннях 18:2 сказано, що він повелів усім юдеям покинути Рим; про вигнання згадує й римський письменник Светоній.
Енциклопедія › Тим часом у світі
У Біблії · бл. 50 р. н. е. · Афіни
Павло в Афінах
Серед храмів і філософів Афін Павло промовляє в Ареопазі про «незнаного бога».
Дії 17:16–34
Як же дожидав їх Павел в Атинах, кипів дух його в йому, бачивши город, одданий ідольству. Розмовляв же в школї з Жидами та з побожними, та й на торгу що-дня з тими, з ким довело ся. Деякі ж з философів Епикуреїв та Стоіків змагали ся з ним; і одні казали: Що хоче сей балакайло сказати? инші ж: Здаєть ся, буде проповідником чужих богів, — бо благовіствував їм Ісуса та воскресеннє. І, схопивши його, повели в Ареопаг, говорячи: Чи можемо знати, що се ти за нову таку науку проповідуєш? Чуже бо щось вносиш в уші наші; то хочемо знати, що воно має бути. Усї бо Атиняне і захожі чужоземцї нї про що инше не дбали, як говорити або слухати що нове. Ставши ж Павел посерединї Ареопага, рече: Мужі Атиняне, по всьому виджу, що ви вельми побожні. Бо, ходячи та дивлячись на божницї ваші, знайшов я жертівню, на котрій написано: Невідомому Богу. Кому ж ви, не відаючи, поклоняєтесь, того я проповідую вам. Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї Господь, не в рукотворних храмах домує, нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все; і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лицї землї, відграничивши наперед призначені часи і границї домування їх, щоб шукали Господа, чей намацяють Його та знайдуть, хоч недалеко (Він) від кожного з нас. Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми. Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічої. От же не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повелїває всїм людям усюди каятись; бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всїм, воскресивши Його з мертвих. Чуючи про воскресеннє мертвих, деякі сьміялись, инші ж казали: Послухаємо тебе знов про се. І так Павел пійшов з посеред них. Деякі ж люде, приставши до него, увірували, між котрими і Дионисий Ареопагит, і жінка на ймя Дамара, і инші з ними.Тим часом у світі
Павло прийшов до Афін близько 50 року н. е., під час подорожі, яка привела його далі до Коринта; там, згідно з написом, знайденим у Дельфах, проконсулом був Галіон — близько 51–52 років н. е. (Діяння 18:12). Афіни були тоді скромним містом Римської імперії, але все ще славилися своїми філософами. Ось яким був світ близько 50 року н. е.
Греція і РимІмператор Клавдій41–54 н. е.
Греція і РимСенекабл. 4 до н. е. – 65 н. е.
Філософ-стоїк Сенека, наставник юного Нерона, писав твори про гнів, про стислість життя і про спокій душі. Його старшим братом був Галіон — проконсул, перед яким постав Павло в Коринті (Діяння 18:12).
КитайПосли з Японіїправив 25–57 н. е.
Імператор Гуан У-ді відновив династію Хань і переніс її столицю до Лояна. В останній рік його правління, 57 року н. е., до нього прибули посли з Ва, в Японії; золоту печатку, знайдену в Японії 1784 року, вважають тією, яку він їм дав.
ІндіяТома в Індії (переказ)52 н. е. (за переказом)
За переказом християн апостола Томи в Кералі, апостол Тома висадився поблизу Музіріса 52 року н. е. Давніша розповідь, «Діяння Томи», поміщає його при дворі Гондофара — царя північно-західної Індії, монети якого знайдено.
ЄгипетФилон Александрійськийбл. 20 до н. е. – бл. 50 н. е.
В Александрії юдейський філософ Филон пояснював книги Мойсея мовою грецької філософії. 40 року н. е., після заворушень проти юдеїв міста, він очолив їхнє посольство до імператора Калігули.
Інші країЦариці МероеI ст. н. е.
У Мерое, на Нілі в нинішньому Судані, царством Куш часто правили цариці, які мали титул kandake, — це «Кандакія» з Діянь 8:27. Правителів Куша ховали під невеликими крутими пірамідами.
АмерикаЛінії Наскибл. 200 до н. е. – 500 н. е.
На пустельній рівнині півдня Перу народ наска накреслив величезні лінії й фігури — колібрі, мавпу, павука, — розчищаючи темне каміння на поверхні. Багато з них найкраще видно з повітря або з навколишніх пагорбів.
