Ашшурбаніпал, останній великий цар Ассирії, зібрав у Ніневії десятки тисяч глиняних табличок, серед них «Епос про Гільгамеша» з розповіддю про потоп. Поховані під руїнами, коли місто згоріло 612 року до н. е., вони вціліли й були розкопані в середині XIX ст.
Енциклопедія › Тим часом у світі
У Біблії · бл. 622 р. до н. е. · Єрусалим
Реформа Йосії
Після того як у Храмі знайшли книгу Закону, цар Йосія читає її народові й усуває ідолів з Юди.
І послав царь посли, й позбірали вони до його всїх знатнїх Юдейських і Ерусалимських. І пійшов царь у храм Господень і всї мужі Юдейські й всї осадники Ерусалимські з ним, і сьвященники й пророки й ввесь люд від малого до великого. І прочитав у слух їм всї словеса з книги закону, що знайдено в Господньому храму. Потім став царь на ступенї та й постановив завіт перед Господом, що ходити муть вони слїдом за Господом і пильнувати муть його заповідей й обявів, і встанов його з усього серця й з усієї душі, щоб виконувати слова завіту сього, написані в цїй книзї. І ввесь нарід ввійшов у завіт. І повелїв царь первосьвященникові Хелкії й низшим сьвященникам та придвернїм сторожам повиносити з храму Господнього ввесь посуд, що пороблено про Баала та Астарту й про все військо небесне, й попалив те за Ерусалимом у долинї Кедрон, а попіль велїв повивозити в Бетель. І повідставляв ідолські жерцї, що понаставляли були царі Юдейські, щоб кадили по висотах у городах Юдиних і в Ерусалимських околицях, та що палили кадила Баалові, сонцеві, місяцеві, планетам і всьому військові небесному; І повелїв винести Астарту з храму Господнього за Ерусалим на Кедрон-долину, та й спалити коло потока Кедрону, й розбити її на порох, порох же розсипати по гробах простого люду. Далїй збурив доми блудничі коло храму Господнього, де женщини ткали занавіси для Астарти. І повиводив усїх жерцїв із Юдиних городів і посквернив висоти, де жерцї курили кадило, від Геви до Берсабиї, й поруйнував висоти — тую, що коло ввіходу городового голови Йозуї, й тую, що лїворуч у міських воріт. Впрочім висотні жерцї не приносили жертов на жертівникові Господньому в Ерусалимі, а їли тілько неквашений хлїб вкупі з браттєм своїм. Посквернив і Тофет, що на долинї синів Еннома, щоб нїхто не проводив сина свого чи дочку свою через огонь Молохові. Далїй знехтував конї, що царі Юдейські ставляли сонцеві навперід ввіходу в храм Господень коло сьвітлиць скопця Нетан-Мелеха, в Фаруримі, колесницї ж сонцеві попалив огнем. І жертівники на даху горішньої сьвітлицї Ахазової, що їх поставляли були царі Юдейські, й жертівники, що поставляв Манассія ув обох переддвірках храму Господнього, порозвалював царь і поскидав, а порох із них покидав у Кедрон-потік. І висоти перед Ерусалимом по правому боцї од Оливної гори, що построїв був Соломон, царь Ізраїлський, Астартї, гидотї Сидонській, та Хамосові, гидотї Моабійській, та Милхомові, гидотї Аммонїйській, повелїв царь посквернити; Порозбивав і камяні стовпи (боввани) й повирубував дуброви й закидав їх урочища людськими кістьми; Та й жертівника у Бетелї, й висоту, що построїв Еробоам Набатенко, що ввів Ізраїля в гріхи, — й сього жертівника й висоту він збурив і спалив, і стер на порох, та спалив і дуброву. Озирнувшися ж Йосія, побачив гроби, що були на горі, й послав позабірати з гробів костї, й попалив їх на жертівнику та й опоганив його, по слову Господньому, сказаному чоловіком Божим, що сї речі наперед проповів. І промовив (Йосія): Що се за памятник, що я там бачу? Міські ж люде відказали йому: Се гроб Божого чоловіка, що прийшов був із Юдеї й сї речі прорік, що ти починив єси над жертівником Бетелським. І повелїв: Не займайте його! Нїхто не трівож костей його! От і зоставили костї його як і костї пророка, що приходив із Самариї. До того ж порозвалював Йосія зборища висот по городах Самарийських, що построїли були царі Ізраїлські, прогнївуючи Господа, й вдїяв з ними те саме, що зробив у Бетелї. І повбивав всїх висотнїх жерцїв, що там були при жертівниках, та й попалив на них людські костї. Тодї вернувсь у Ерусалим. І повелїв царь усьому народові, кажучи: Сьвяткуйте Господеві, Богу вашому, паску, як прописано в цїй книзї закону; Бо не сьвятковано такої паски від суддївських часів, що судили Ізраїля, й по всї часи царів Ізраїлських і царів Юдейських; Аж у вісїмнайцятому роцї царювання Йосіїного сьвяткували сю паску Господеві в Ерусалимі. І повигублював Йосія ще й викликачів мертвих, й чарівників, терафими й ідоли й всї ті гидоти, які були в землї Юдейській і в Ерусалимі, щоб ввійшли в силу слова закону, написані в книзї, що знайшов у храму Господньому сьвященник Хелкія. І не було рівнї йому між царями, перед ним, хто б обернувся так з усього серця, з усієї душі й з усієї сили до Господа, притьма по закону Мойсейовому, та й після його не встав йому рівня.Тим часом у світі
На вісімнадцятому році царювання Йосії, близько 622 року до н. е., у храмі в Єрусалимі знайшли книгу закону (2 Царів 22:8). Тими самими роками Ассирія, яка три століття панувала на Близькому Сході, розпадалася; її столиця Ніневія впала 612 року до н. е. Ось яким був світ другої половини VII ст. до н. е.
Вавилоняни на чолі з Набопаласаром і мідяни обложили Ніневію і через три місяці взяли її. Цей рік записано у вавилонській хроніці; за кілька років Ассирійської держави не стало.
В Афінах Драконт уперше записав закони міста, щоб судді більше не вирішували просто за звичаєм. Вони були такі суворі, що «драконівський» і досі означає «дуже жорстокий».
Псамметих I, царевич із Саїса в дельті, визволив Єгипет з-під ассирійської влади й знову об’єднав країну. Він наймав грецьких і карійських воїнів, і незабаром грецькі купці почали оселятися в Навкратісі, на одному з рукавів Нілу.
Хуань-гун, правитель царства Ці, з допомогою свого радника Гуань Чжуна зробив Ці найсильнішим царством Китаю і став першим із «гегемонів», які підтримували порядок між суперницькими царствами від імені слабкого чжоуського вана.
На маленькому острові Березань, біля гирла Дніпра й Південного Бугу, греки з Мілета заснували перше грецьке поселення на північному узбережжі Чорного моря.