Найвідоміший фараон Нового царства збудував храми в Абу-Сімбелі та нову столицю в дельті, Пер-Рамсес. За одним поглядом, саме він був фараоном Виходу; Біблія не називає імені фараона.
Енциклопедія › Тим часом у світі
У Біблії · XV або XIII ст. до н. е. (датування дискусійне) · Рамсес, у дельті Нілу
Вихід
Після пасхальної ночі ізраїльтяни вирушають з Рамсеса. Дослідники датують Вихід або приблизно 1446 р. до н. е., або XIII ст. до н. е.
І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини. Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця. І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли! І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть! І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї! І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх. І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати. І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян. І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви. І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини. І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили. Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год. І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї. Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх.Тим часом у світі
Коли відбувся Вихід — питання дискусійне. За одним поглядом, у XV ст. до н. е., якщо рахувати назад від 1 Царів 6:1; за іншим — у XIII ст. до н. е., коли Рамсес II будував міста в дельті Нілу (Вихід 1:11 називає місто Раємзес). Деякі історики вважають, що датувати його неможливо. Ось яким був світ тих століть.
Переможна стела фараона Мернептаха, сина Рамсеса II, називає «Ізраїль» серед народів, яких він переміг у Ханаані, — це найдавніша згадка про Ізраїль, знайдена поза Біблією. Нині вона в Єгипетському музеї в Каїрі.
У Греції войовничі царі Мікен збудували Левову браму своєї цитаделі. Цю добу палаців і воєн згодом пам’ятали Гомерові оповіді про Троянську війну.
В Аньяні, останній столиці династії Шан, царі ставили запитання предкам, розтріскуючи вогнем волові кістки й черепашачі панцирі, і записували на них відповіді. Ці «гадальні кістки» — найдавніше відоме китайське письмо.
На північному заході Індії поети складали санскритом гімни Рігведи — найдавніші священні тексти індуїзму. Багато століть їх передавали напам’ять, перш ніж записати.
На узбережжі Мексиканської затоки ольмеки Сан-Лоренсо висікали з каменю велетенські голови, деякі — майже 3 метри заввишки. Це була перша велика цивілізація Мезоамерики.
Від Дніпра до Уралу скотарі доби бронзи, люди зрубної культури, названої так за обкладені колодами поховання, розводили у степу велику рогату худобу й овець і жили невеликими селами вздовж річок.