Нагодування чотирьох тисяч

32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.

33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?

34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.

35І звелїв народові посїдати на землї.

36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.

37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.

38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.

39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.

1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:

2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;

3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.

4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?

5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.

6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.

7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.

8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.

9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.

10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.