Левити-співці й музики

За Книгами Хронік, Давид упорядкував левитів як храмових музик: чотири тисячі з них мали прославляти Господа «на музичних приборах, що їх поробив задля прослави» (1 Хронік 23:5). На чолі стояли три родини — Асафа, Гемана та Єдутуна (його називають і Етаном), по одній із кожного з трьох левитських родів. Разом із родичами 288 чоловіків, «вивчених співаків перед Господом, тямущих у цьому», були поділені жеребом на 24 черги по дванадцять, «менший врівні з більшим, вчителі врівні з учнями» (1 Хронік 25:7–8). Музики були вільні від інших обов’язків, «бо вони вдень і вночі мали свого діла пильнувати» (1 Хронік 9:33). Геман мав чотирнадцять синів і три дочки.

Імена родин збереглися. Ім’я Асафа стоїть у написах псалмів 50 і 73–83, а Єдутуна — псалмів 39, 62 і 77. Серед тих, хто повернувся з Вавилона, було 128 співців, нащадків Асафа (Ездра 2:41), і співці збудували собі села в околицях Єрусалима (Неемія 12:29). Їхнє мистецтво цінували й за кордоном: напис Сеннахирима називає музик і музиканток серед данини, яку Єзекія послав до Ніневії. За пізнішим рабинським переказом, на кожному храмовому богослужінні співали щонайменше дванадцять левитів.