Прикраси й печатки

Прикраси носили і чоловіки, і жінки: браслети, оздоби на кісточках, намиста й тонкі золоті ланцюжки, сережки, кільця в носі й персні. Камені вставляли в золото чи срібло, їх заокруглювали й полірували, а не гранували. Прикраси дарували — раб Авраама вдягнув Ревеці кільце в ніс і браслети на руки (Буття 24:47), — збирали як багатство й брали як воєнну здобич. Царські головні убори з гробниць Ура, близько 2700 року до н. е., показують мистецтво давніх ювелірів, а Ісая перелічує вбрання єрусалимських жінок (Ісая 3:18–20).

Печатка — маленький різьблений камінь або перстень, який втискали в м’яку глину, щоб лишити знак власника. Вона показувала, що глек, двері чи документ не відкривали, нею скріплювали листи й купчі. Грецький історик Геродот зауважував, що кожен знатний вавилонянин мав печатку й палицю. Печатки носили на шнурку на шиї чи на зап’ясті — Юда залишив Тамар свою печатку й шнурок (Буття 38:18) — або як перстень. Фараон надів свій перстень на руку Йосипові (Буття 41:42), а перський указ, скріплений царським перснем, не можна було скасувати (Естер 8:8).