Варавва і вирок

15На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли.

16Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву.

17Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?

18Знав бо, що через зависть видали Його.

19Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него.

20Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.

21Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.

22Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий.

23Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий.

24Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.

25І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші.

26Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.

6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.

7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.

8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.

9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?

10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.

11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.

12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?

13Вони ж знов закричали: Розпни Його.

14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.

15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.

13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,

14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;

15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.

16То, покаравши, відпущу Його.

17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)

18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,

19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.

20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.

21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!

22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.

23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.

24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.

25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.

18:39Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

18:40Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

19:1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.

19:2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,

19:3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.

19:4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.

19:5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!

19:6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.

19:7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.

19:8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,

19:9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.

19:10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?

19:11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.

19:12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.

19:13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.

19:14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!

19:15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.

19:16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.