Дивовижні подробиці

Чари й прикмети у Біблії

Уривки (кількість: 32) — Біблія Куліша, рядок за рядком, за «Тематичною Біблією» Нейва.

У Законі

Заборонені ворожіння, прикмети, чари, викликання духів і звертання до мертвихЛев 19:26, Лев 19:31, Повт 18:10–11
Вірші
Лев 19:26Не їсти мете нїчого з кровю. Не будете нї ворожити нї замовляти.
Лев 19:31Не вдавайтесь до закленателїв, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш.
Повт 18:10–11Нехай не буде в тебе нїкого, хто велить синові свому чи дочцї своїй через огонь проходити; нїкого, хто ворожбитує, або чарує, або замовляє, або віщує. І не буде між вами проклинателя або такого що визиває духів, або вгадує, або мерців розпитує.
Чарівниці не залишай при життіВих 22:18
Вірші
Вих 22:18Не зоставляй відьми живою.
Того, хто викликає духів, каменувалиЛев 20:27
Вірші
Лев 20:27Оце ж коли чоловік або жінка будуть заклинати помершого або ворожити, то нехай скарають їх смертю; каміннєм нехай побють їх; кров їх на їх.

На ділі

Лабан: «я дізнався через ворожіння»Бут 30:27
Вірші
Бут 30:27Каже йому Лабан: Коли б знайшов я ласку в тебе! Вбачаю бо, що благословив мене Господь задля тебе.
Срібна чаша Йосипа, з якої нібито ворожатьБут 44:5
Вірші
Бут 44:5Та ж се кубок, що пє з його пан мій; він же й ворожбу ворожить по йому. Зло вдїяли ви таке заподїявши.
Чарівники фараона своїми чарами повторювали знаки, але не мошокВих 7:11, Вих 7:22, Вих 8:7, Вих 8:18
Вірші
Вих 7:11Скликав же тодї й Фараон мудрецї Египецькі та чарівники; і вдїяли те ж саме чарівники своїми чарами.
Вих 7:22Зробили ж так і чарівники Египецькі своїми чарами. Та закаменїло серце Фараонове, і не послухав їх, як і глаголав Господь.
Вих 8:7Зробили ж і чарівники чаруваннєм своїм так само, і понаводили жаб на Египецьку землю.
Вих 8:18Силкувались і чарівники вивести комарі чарами своїми, та й не змогли. І насїли комарі на людей і на скотину.
Старші Моаву принесли Валаамові плату за ворожінняЧис 22:7
Вірші
Чис 22:7І пійшли старші мужі Моабські і мужі Мидіянські, з дарунками в руках за закленаннє. І прийшли вони до Білеама, і промовили йому слова Балакові.
Саул вигнав викликачів духів, а потім перебраним пішов до однієї в Ен-Дорі1 Сам 28:3, 1 Сам 28:7–8
Вірші
1 Сам 28:3Самуїл же умер був і ввесь Ізраїль плакавсь по йому і поховали його в Рамі, в городї його. Також повиганяв був Саул із землї чарівників та віщунів.
1 Сам 28:7–8І дав Саул прибічникам своїм наказ: Ізнайдїте менї жінку-чарівницю; пійду до неї та спитаю. І відказали йому прибічники його: В Аендорі є така женщина, що віщує (за підмогою визваного з того сьвіту духа). І здіймив Саул одїж свою, і повдягав другу та й пійшов із двома провідниками в дорогу. Прийшли вони в ночі до жінки, і він просить: Поворожи менї і виклич, кого я назву тобі.
Викликачка духів бачить Самуїла й упізнає Саула1 Сам 28:11–14
Вірші
1 Сам 28:11–14Питає тодї жінка: Кого маю вивести тобі? Відказує він: Самуїла покажи менї. Як побачила жінка Самуїла, то й скрикнула голосно, й каже тодї жінка Саулові: Чому мене обманив? Ти ж Саул! І відказав їй царь: Не бійся! Що ти бачиш? І каже жінка: Бачу, неначе бог виходить з землї. Питає в її: Який він з виду? Вона каже: Виходить старий чоловік, закутаний в довгу одежу. Зрозумів тодї Саул, що се Самуїл, та й припав ниць ід землї і поклонився.
Хроніки: Саул помер, між іншим, і за те, що питав викликачку духів1 Хр 10:13
Вірші
1 Хр 10:13Так помер Саул за свою беззаконність, що вчинив перед Господом, за те, що не послухав слова Господнього та ще й вдався до чарівницї з запитаннєм,
Єгу говорить про численні чари Єзавелі2 Царів 9:22
Вірші
2 Царів 9:22Як побачив Йорам Егуя, спитав: Чи з миром, Егую? Відказав же сей: Який тут мир, покіль твоя мати Езабель безчесть творить і без кінця відомствує?
Цар Манасія чаклував і звертався до викликачів духів2 Царів 21:6, 2 Хр 33:6
Вірші
2 Царів 21:6І провів сина свого через огонь, і ворожбитував та віщував, і позаводив викликачів мертвих і знахорів; багацько чинив такого перед Господом, чим запалював гнїв його.
2 Хр 33:6Таки ж переводив він синів своїх через огонь у долинї сина Енномового, й знахорював, і ворожив і чарував, і позаводив викликачів мертвих та чарівників, і коїв богато злого в очах Господа, щоб його гнївити.
Цар Йосія усунув викликачів духів і знахарів2 Царів 23:24
Вірші
2 Царів 23:24І повигублював Йосія ще й викликачів мертвих, й чарівників, терафими й ідоли й всї ті гидоти, які були в землї Юдейській і в Ерусалимі, щоб ввійшли в силу слова закону, написані в книзї, що знайшов у храму Господньому сьвященник Хелкія.
Вавилонський цар шукає знаку: стріли, ідоли, печінкаЄз 21:21
Вірші
Єз 21:21Бо царь Вавилонський стоїть на роздорожжі при починї двох шляхів, а щоб угадати, перемішує (в сагайдацї) стріли, питає в терафима, зазирає в печінку.
Звіздарі Вавилону спостерігають зорі й щомісяця віщуютьІс 47:13
Вірші
Іс 47:13Ти аж утомилась, слухаючи дорадників твоїх; нехай же виступлять ті дослїдувачі небес, і звіздарі, й ті, що з нового місяця віщують; нехай вони врятують тебе від того, що невідклично прийде на тебе.
Чарівники, заклиначі, ворожбити й звіздарі Навуходоносора не можуть пояснити його сонДан 2:2, Дан 2:10, Дан 4:4
Вірші
Дан 2:2І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
Дан 2:10Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
Дан 4:4От і прийшли віщуни, чародїї, Халдеї та ворожбити; я оповів їм сон, але вони не могли виложити менї, проти чого він.
Мудреці Валтасара не можуть прочитати напис на стініДан 5:7–8, Дан 5:15
Вірші
Дан 5:7–8І кликнув царь голосно, щоб привели мудрецїв, Халдеїв та віщунів, і став царь говорити й сказав мудрецям Вавилонським: Хто прочитає се написане й виложить менї, що воно значить, того вберуть в пурпур, і золотий ланцюг буде на шиї в нього, і буде третім князем у царстві. І ввійшли всї цареві мудрецї, але не могли прочитати написаного та й виложити цареві значіннє того.
Дан 5:15От приведено до мене мудрецїв і чарівників, щоб прочитати оце написане й сказати, що воно значить; але вони не вміли витулкувати менї сього.
Симон у Самарії дивував людей своїм чаклунствомДії 8:9–11
Вірші
Дії 8:9–11Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий. На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа. Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
Елима, або Бар-Ісус, — чарівник у ПафосіДії 13:6–8
Вірші
Дії 13:6–8Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса, котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже. Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.
Служниця у Филипах приносила панам прибуток віщуваннямДії 16:16–19
Вірші
Дії 16:16–19Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи. Ся, йдучи слїдом за Павлом та за нами, покликувала, кажучи: Сї люде — слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення. Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години. Видївши ж пани її, що пропала надїя заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
Сім синів Скеви намагаються виганяти духівДії 19:13–16
Вірші
Дії 19:13–16Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателїв іменувати над маючими духів лукавих імя Господа Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує. Було ж якихсь сїм синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили. Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі? І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтїкали з того дому.
В Ефесі спалили книги про чари на п’ятдесят тисяч драхмДії 19:19
Вірші
Дії 19:19Доволї ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злїчено цїну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.

Джерела

За «Тематичною Біблією» Нейва (Orville J. Nave, 1896; суспільне надбання): теми дібрано, рядки скорочено й переказано сучасною мовою, тлумачення пропущено; кожен вірш перевірено.

Біблія Куліша · Суспільне надбання