Голод в облозі у Біблії

• Прокляття Закону: в облозі батьки їстимуть своїх дітейЛев 26:29, Повт 28:53–57
  Вірші

  Лев 26:29І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете,

  Повт 28:53–57А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої. Чоловік самий рознїжений і мяхкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив, Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх. Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона зʼїсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.

Самарія

• В облозі Самарії ослина голова коштувала цілий статок сріблом2 Царів 6:24–25
  Вірші

  2 Царів 6:24–25І сталось опісля, що царь Сирийський Бенадад постягав докупи всю військову силу свою та й двинув і обложив Самарию. І настала велика голоднеча в Самариї, й дойшло до такого скруту, що осляча голова стояла вісїмдесять срібних секлів, а четвертина міри голубячого гною пять срібних секлів.
• Дві матері домовилися з’їсти своїх синів; одна сховала свого2 Царів 6:28–29
  Вірші

  2 Царів 6:28–29І поспитав у неї царь: Що тобі треба? Відказала ж вона: Отта жінка говорила менї: Дай сина твого, щоб ми сьогоднї зʼїли його, а завтра зʼїмо мого сина. От ми зварили мого сина та й ізїли, а як на другий день я сказала їй: Давай же сюди твого сина, щоб нам його зʼїсти, то вона свого сина сховала.
• Почувши це, цар роздер одяг; під ним було веретище2 Царів 6:30
  Вірші

  2 Царів 6:30Як почув же царь, що женщина таке говорить, роздер одежу на собі, й ходив по мурі, і бачив люд, що на тїлї в його волосяне веретище.

Єрусалим

• Плач Єремії: коли впав Єрусалим, жінки їли власних дітейПлач 2:20, Плач 4:10
  Вірші

  Плач 2:20О, зглянься, Господи! кому ти вчинив таке, щоб матери зʼїдали плод свій, немовлят, ними виплеканих? щоб убивано в сьвятинї Господнїй сьвященника й пророка?

  Плач 4:10Руки добросердних жінок варили дїток своїх, щоб мати з них їжу під час погибелї дочки народу мого.