Велетні у Біблії

• Того часу на землі були нефілимиБут 6:4
  Вірші

  Бут 6:4Були тодї на землї велетьнї, та й навпосьлї, як сини Божі горнулись до дочок чоловічих, а вони їм роджали. Се ті потужники, що з давнїх давен бували високо вславлені.
• Вивідувачі: ми були перед нащадками Енака, мов саранаЧис 13:32–33
  Вірші

  Чис 13:32–33І рознесли вони між синами Ізрайлевими недобрі вісти про землю, що розглядували самі, мовляючи: Земля, що нею проходили ми, щоб розвідати, така земля, що жере осадників своїх, і ввесь люд, що ми бачили серед неї, се люде великого росту. І бачили ми там велетнїв, синів Енакових, з роду велетнїв; і самим нам здавалось, наче ми тая сараньча, і такими ж були в очах їх.
• Енакими — народ сильний і високийПовт 1:28, Повт 9:2
  Вірші

  Повт 1:28Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

  Повт 9:2Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
• Еміти, високі, як Енакими, жили в МоавіПовт 2:10–11
  Вірші

  Повт 2:10–11Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими. За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.
• Аммонітяни називали рефаїмів своєї землі замзуммітамиПовт 2:20–21
  Вірші

  Повт 2:20–21Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами. Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,
• Кедорлаомер розбив рефаїмів, зузіїв і емітівБут 14:5
  Вірші

  Бут 14:5І прийшли в чотирнайцятому роцї Кедорлайомер і царі, що були з ним, та й побили Рефаїмів ув Астарот Карнаїмі, а Сусїїв у Гамі, а Еміїв на Кириятаїм-долинї,

Оґ башанський

• Оґ, цар Башану, був останнім із рефаїмівПовт 3:11, Нав 12:4
  Вірші

  Повт 3:11Бо тільки Ог, царь Базанський, зоставсь з останнїх велетнїв. Ось, ложе його, желїзне ложе, не воно хиба в Рабатї, у синів Амона? Девять локот воно завдовжки і чотирі ліктї завширшки, по ліктях людських.

  Нав 12:4А займище Огове, царя Базанського, що був з останнїх Рефалів-велетнїв і царював ув Астаротї й Едреї,
• Його залізне ложе — дев’ять ліктів завдовжки й чотири завширшкиПовт 3:11
  Вірші

  Повт 3:11Бо тільки Ог, царь Базанський, зоставсь з останнїх велетнїв. Ось, ложе його, желїзне ложе, не воно хиба в Рабатї, у синів Амона? Девять локот воно завдовжки і чотирі ліктї завширшки, по ліктях людських.
• Ізраїль розбив Оґа біля Едреї й здобув шістдесят його містЧис 21:33–35, Повт 3:1–4
  Вірші

  Чис 21:33–35І повернули вони і пійшли шляхом до Базану. І вийшов Ог, царь Базанський, проти них з усїм людом своїм воювати з ними коло Едреї. І рече Господь до Мойсея: Не лякайся його; бо я віддав в руки твої його й увесь люд його; і чини із ними те, що вчинив із Сигоном, царем Аморійським, що жив у Гесбонї. І повбивали вони його і синів його і ввесь люд його, так що не зістався нї один живий із них, та й заняли землю його.

  Повт 3:1–4І повернули ми та й стали братись у гору по дорозї Базанській, і виступив проти нас Ог, царь Базанський, сам з усїм людом своїм до бою при Едреї. І промовив до мене Господь: Не лякайсь його! Бо я віддаю його в руки тобі і ввесь люд його й землю його; і вчиниш з ним те, що вчинив єси з Сигоном, царем Аморійським, що жив у Гезбонї. І віддав Господь, Бог наш, в руки наші так само й Ога, царя Базанського, і ввесь люд його, і побивали ми його, докіль нїхто з них не зістався. І того часу попідневолювали ми всї міста його; не було міста, щоб ми не заняли його; шістьдесять міст, вся полоса Аргоб, царство Огове в Базанї.
• Його земля дісталася Рубенові, Ґадові й половині МанасіїЧис 32:33, Повт 29:7–8
  Вірші

  Чис 32:33І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.

  Повт 29:7–8І як прийшли ви на се місце, так Сигон, царь Гезбонський, і Ог, царь Базанський, вийшли проти нас битись, і ми побили їх. І взяли ми землю їх, та й оддали в наслїддє Рубенїям та Гадїям та поколїнню Манассіїв.

Хеврон і Енакими

• Хеврон колись звався Кір’ят-Арба — на честь Арби, найбільшого з ЕнакимівНав 14:15, Нав 15:13
  Вірші

  Нав 14:15Геброн же прозивавсь перше Кіріят-Арбе, як се звався між синами Енака один чоловік великий. І втихомирилась од війни земля.

  Нав 15:13Калебові ж Ефуненкові дав земляний надїл між синами Юди, як заповідав Господь Йозейові: Арбів город, Енакового батька, се Геброн.
• Калеб вигнав трьох синів Енака: Шешая, Ахімана й ТалмаяНав 15:14, Суд 1:20
  Вірші

  Нав 15:14І повиганяв Калеб ізвідтіля три сини Енакові, Сесая, Ахимана і Талмая, потомків Енакових.

  Суд 1:20І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових.
• Ісус Навин винищив Енакимів; дехто лишився в Газі, Ґаті й АшдодіНав 11:21–22
  Вірші

  Нав 11:21–22Того ж часу двинув Ісус та й повибивав Енакіїв по горах у Гебронї, Давирі, в Анаві, по всїх горах Юдиних та Ізрайлевих; з містами їх, і розпростирав Йозуа на них проклін. Не зосталос нї одного з Енакіїв у займищі синів Ізрайлевих; тільки в Газї, в Гетї та в Азотї задержавсь останок їх.

Голіят і його рід

• Зріст Голіята з Ґату — шість ліктів і п’ядь1 Сам 17:4
  Вірші

  1 Сам 17:4І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот з пяддю,
• Його лускатий панцир важив п’ять тисяч шеклів1 Сам 17:5
  Вірші

  1 Сам 17:5У мідяному шоломі на голові, в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів;
• Вістря його списа — шістсот шеклів1 Сам 17:7
  Вірші

  1 Сам 17:7Ратовище ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів залїза, й поперед його ходив його зброєноша.
• Сорок днів він виходив уранці й увечері1 Сам 17:16
  Вірші

  1 Сам 17:16Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже.
• Давид убив його пращею й каменем1 Сам 17:49–50
  Вірші

  1 Сам 17:49–50І вхопив Давид з торби рукою каменя, і розмахнувши пращею, викинув його та й уцїлив Филистія в чоло; і вбивсь камінь йому в лоба, так що він упав лицем на землю. Так подужав Давид Филистія каменем із пращі і вбив Филистія, хоч і не було меча в руцї в Давида.
• Меч Голіята згодом зберігали загорнутим за ефодом1 Сам 21:9
  Вірші

  1 Сам 21:9І каже йому сьвященник: Ось є меч Филистія Голіята, що ти вбив у Теребинтовій долинї, обгорнутий одежею, позад ефода. Коли хочеш, возьми, бо тут иншого нема. І відказав Давид: Такого другого й не знайти, дай менї його.
• Мідний спис Ішбі-Бенова важив триста шеклів; його вбив Авішай2 Сам 21:16–17
  Вірші

  2 Сам 21:16–17Тодї задумав Есвій, один із потомків Рефаїма, такий, що спис його важив триста секлів мідї, й підперезаний був новим мечем, убити Давида. Та врятував Давида Абесса Саруєнко та й положив Филистія мертвим. Тодї поклялись Давидові люде словами: Не виступиш ти з нами більш на війну, щоб не згасло сьвітло Ізрайлеве.
• Елханан убив Лахмі, брата Голіята1 Хр 20:5
  Вірші

  1 Хр 20:5І знов була війна з Филистіями. Тодї Елханам, Яїрів син, побив Лахмія, брата Голіятового, Гетїя, що в його ратище списа було, як навій у ткачів.
• У чоловіка з Ґату по шість пальців на руках і на ногах2 Сам 21:20–21, 1 Хр 20:6–7
  Вірші

  2 Сам 21:20–21А як дойшло раз до війни під Гетом, знайшовсь там один рослий чоловяга, що мав на руках і на ногах по шість пучок, всїх двайцять і чотири. Сей походив також з велетенського роду. Як же почав він раз насьміхатись із Ізрайлитян, то його вбив Йонатан, син Давидового брата Сафая.

  1 Хр 20:6–7Була ще битва в Гетї. Там був один високий ростом чоловік, що в його було по шість палцїв, усїх двайцять чотири. І він так само був із потомків Рефаїмових. Він підіймав Ізраїля на сьміх, але Йонатан, син Шими, Давидового брата, побив його.