В’їзд до Єрусалима

1А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,

2глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.

3І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.

4Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:

5Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.

6Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,

7і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.

8Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.

9Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.

10А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?

11Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.

1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,

2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.

3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.

4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.

5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?

6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.

7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.

8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.

9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;

10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.

28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.

29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.

31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.

32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.

33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?

34Вони ж сказали: Господеві його треба.

35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.

36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.

37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,

38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!

39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.

40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.

12Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,

13побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!

14Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:

15Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.

16Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.

17Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лазаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.

18Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.

19Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!