Гетсиманія

36Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.

37І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.

38Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.

39І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.

40І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?

41Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.

42Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.

43І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.

44І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.

45Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.

46Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.

32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.

33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;

34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.

35І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.

36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.

37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?

38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.

39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.

40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.

41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.

42Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.

39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.

41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,

42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.

44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.

45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.