Взяття під варту

47Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.

48Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.

49І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.

50Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.

51І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.

52Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.

53Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?

54Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись?

55Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.

56Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.

43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.

44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.

45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.

46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.

47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.

48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?

49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.

50І, покинувши Його, всї повтїкали.

51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);

52він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.

47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.

48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?

49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?

50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.

51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.

52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?

53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.

1Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

2Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

3Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.

4Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?

5Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

6Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

7Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

8Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

9Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.

10Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

11Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?