Перед первосвящеником і синедріоном

57Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.

58Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.

59Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,

60і не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісля ж, приступивши два лжесьвідки,

61говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.

62І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?

63Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?

64Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.

65Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;

66як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.

67Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,

68кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?

53І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.

54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.

55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.

56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.

57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:

58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.

59Та й так не сходились сьвідчення їх.

60І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?

61Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?

62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.

63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?

64Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.

65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.

63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.

64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.

65І иншого багато, хуливши, казали на Него.

66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:

67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;

68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.

69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.

70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.

71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.