Засохла смоковниця

18Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.

19І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.

20І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!

21Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;

22і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.

20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.

21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.

22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.

23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.

24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.

25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.