1І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
2І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
3що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
4часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
5І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
6Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
7і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
9І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
10І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
11Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
12І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
13І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
14А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
15І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
16І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
17І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
18І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
19Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
20І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.