Порожній гріб

1Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб.

2І ось трус великий став ся, ангел бо Господень, зійшовши з неба, прийшов, відкотив камінь від дверей, і сїв на нїм.

3Був же вид його як блискавиця, й одежа його біла як снїг.

4Од страху ж його затрусились ті, що стерегли його, й стали наче мертві.

5Озвав ся ж ангел і рече до жінок: Не лякайтесь, знаю бо, що Ісуса розпятого шукаєте.

6Нема Його тут; устав бо, як казав. Ідїть подивить ся на місце, де лежав Господь.

7І хутко вертайтесь і скажіть ученикам Його, що встав із мертвих, і ось попередить вас у Галилею; там Його побачите: Ось я вам сказав.

8І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його.

9Як же йшли вони сповіщати учеників Його, аж ось Ісус зустрів їх, глаголючи: Радуйте ся: Вони ж, приступивши, обняли ноги Його, й поклонились Йому.

10Тодї рече до них Ісус: Не лякайтесь; ійдїть сповістїть братів моїх, щоб ійшли в Галилею; і там мене побачять.

1І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.

2І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце.

3І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу?

4І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже.

5І, ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.

6Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.

7Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.

8І вийшовши вони хутко, побігли від гробу; бо обняв їх трепет і страх, та й нїкому нїчого не сказали: боялись бо.

1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.

2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.

3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.

4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.

5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?

6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,

7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.

8І згадали слова Його,

9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.

10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.

11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.

12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.

1Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

2Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

3Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

4Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

5І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

6Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

7а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

8Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

9Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

10Пійшли ж тодї ученики знов до себе.