Помазання у Віфанії

6Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,

7приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.

8Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?

9Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.

10Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.

11Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.

12Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.

13Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.

4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?

5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.

6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.

7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.

8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.

9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

1Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.

2Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.

3Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.

4Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.

5Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?

6Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.

7Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.

8Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.