Преподобний Арсеній Великий

Арсеній був освіченим дияконом Римської Церкви, знавцем грецької та латинської словесності, якого імператор Феодосій Великий привіз до Константинополя вихователем своїх синів Аркадія та Гонорія. Його Житіє розповідає, що якось він так сильно побив юного Аркадія за провину, що сліди лишилися в того на все життя. Втомившись від палацу, Арсеній таємно виїхав до Єгипту й став ченцем у Скиті.

Там він сорок років жив у суворому мовчанні, стоячи в церкві за стовпом, щоб нікого не бачити й щоб ніхто не бачив його. Одне з його висловлювань: «Я часто шкодував про слова, що мовив, але ніколи — про своє мовчання». Останні роки він провів поблизу Мемфіса і в Канопі й помер близько 449 року у віці близько ста років.