Священномученик Харалампій і з ним мученики Порфирій, Ваптос, Феоктист і три мучениці

Харалампій був єпископом Магнесії в Малій Азії за царювання Септимія Севера (193–211). Заарештований за проповідь, він був приведений до правителя Луціана й воєначальника Луція; за його Житієм, на допиті він сказав, що прожив сто тринадцять років. Він відмовився принести жертву, його роздягли з облачення і шкіру роздирали залізними гаками. Двоє воїнів, які його катували, Порфирій і Ваптос, заявили, що вони християни, і були обезголовлені, а три жінки, які це бачили, також повірили.

За Житієм, старий єпископ молився, щоб земля, де спочиватимуть його мощі, була уберіжена від голоду й моровиці, і помер, перш ніж його встигли обезголовити, близько 202 року. Галина, дочка імператора, поховала його тіло.