Слуга сотника

5А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,

6й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.

7І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.

8Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.

9Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.

10Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.

11І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

12а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

13І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.

1Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.

2В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.

3Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.

4Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:

5любить бо нарід наш, і школу він збудував нам.

6Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;

7тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.

8Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.

9Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлї, такої віри не знайшов я.

10І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.