Преподобний Павло Фівейський

Павла називають першим відлюдником. Його Житіє, написане Єронімом, каже, що він був молодим освіченим єгиптянином з Фіваїди, який утік у пустелю під час гоніння Деція в середині 3-го століття й лишався там до кінця життя, в печері біля джерела та пальми, що давала йому їжу й одяг.

Наприкінці його життя Антоній Великий, ведений видінням, знайшов його. Поки вони розмовляли, розповідає Житіє, ворон приніс цілу хлібину замість половини, що він приносив Павлові шістдесят років. Павло попросив Антонія принести плащ, який дав йому єпископ Атанасій; коли Антоній повернувся, Павло був мертвий, на колінах у молитві. Двоє левів, каже Житіє, вирили могилу. Павло помер близько 341 року, у 113 років.