Преподобний Мартиніан (V ст.)

Мартиніан у вісімнадцять років пішов жити відлюдником на гору поблизу Кесарії Палестинської й провів там двадцять п’ять років. Його Житіє розповідає, що блудниця на ім’я Зоя прийшла до його келії в бурхливу ніч, удаючи заблудлу мандрівницю. Щоб подолати спокусу, він розпалив вогонь і став у нього босоніж, доки його тіло не обгоріло. Зоя покаялася, пішла до общини св. Павли у Віфлеємі й жила там черницею.

Мартиніан перебрався на голу скелю в морі. Коли там розбився корабель, єдина вціліла, дівчина на ім’я Фотинія, залишилася на скелі відлюдницею, а він пішов; Житіє каже, що двоє дельфінів віднесли його до берега. Решту життя він мандрував, відвідав сто шістдесят чотири міста й помер в Афінах близько 422 року.