Преподобний Єфрем Сирин

Єфрем народився близько 306 року в Нисибії в Месопотамії і служив її церкві дияконом і вчителем. Коли 363 року Нисибію віддали Персії, він із багатьма християнами переїхав до Едеси, де жив подвижником у печері за містом і викладав у її школі. Переказ каже, що він зустрів Василія Великого в Кесарії.

Він написав сотні гімнів сирійською, покладених на мелодії для жіночих хорів, і коментарі до Писань; його називають «арфою Духа». Великопісна молитва «Господи і Владико життя мого» за традицією приписується йому. Під час голоду в Едесі близько 372–373 років він організував допомогу й догляд за хворими на кошти багатіїв міста. Він помер невдовзі потому, 373 року (деякі джерела подають пізніший рік).