Апостол Яків, брат Господній за плоттю

Яків, званий «братом Господнім» (Галатів 1:19), очолював християнську общину Єрусалима після розсіяння апостолів. Діяння показують, як він рішуче виступає на Єрусалимському соборі (Діяння 15), і Послання Якова за традицією приписується йому. Східний переказ, якого дотримуються Ростовські Житія, каже, що він був сином Йосифа від попереднього шлюбу.

Відомий як Яків Праведний, він славився суворим життям; Єгезіпп каже, що від молитви його коліна зробилися твердими, як у верблюда. Юдейський історик Йосиф Флавій повідомляє, що первосвященик Анан наказав побити його камінням 62 року; Єгезіпп додає, що його скинули з Храму і вбили сукновальським києм. Давня Літургія св. Якова носить його ім’я.