Не судіть

1Не судїть, щоб вас не суджено.

2Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

3Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

4Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

5Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

37І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.

38Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

39Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?

40Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.

41Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?

42І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.