Православні · IV століття до н. е.
Пророк Малахія
Дні пам’яті: 16 січня (3 січня за ст. ст.)
Житіє
Малахія — останній з дванадцяти малих пророків і, за порядком Старого Заповіту, автор його останньої книги. Він говорив після повернення з вавилонського полону, коли Храм у Єрусалимі вже було відбудовано, ймовірно, у 5-му столітті до Р. Х., близько часу Неемії. Його ім’я означає «мій посланець»; переказ, як викладає Житіє Димитрія Ростовського, каже, що люди дали йому це ім’я, бо його життя було чисте, як в ангела.
Він докоряв священникам, які приносили на жертовнику сліпих і кульгавих тварин, чоловікам, які розлучалися зі своїми дружинами, щоб узяти іноземок, та тим, хто затримував десятину або обманював найманих робітників. Він також передрік посланця, що приготує дорогу Господеві. Переказ каже, що він помер молодим і був похований у своєму рідному селі Суфа.
Коротко переказано нашими словами за джерелами: «Житія святих» свт. Димитрія Ростовського (1902–1916).
Пам’яті дня: Ponomar (ponomar.net), CC BY-SA 3.0.
Місця й роки: Wikidata (CC0), кожного святого звірено вручну.