Мученики і сповідники Гурій, Самон і Авив

Гурій і Самон жили подвижниками поблизу Едеси (нинішня Урфа), коли почалося гоніння Діоклетіана і Максиміана. Правитель Мусоній підвісив їх за руки з важкими каменями, прив’язаними до ніг, і тримав місяцями в темній, задушливій в’язниці, потім підвісив Самона головою донизу. За Житієм, вони відмовилися приносити жертви, і 15 листопада, у роках бл. 299–306, їх обезголовили за містом.

Авив був дияконом із села Телзеха поблизу Едеси. 322 року, за імператора Ліцинія, його привели до правителя Лісанія, він заявив, що він християнин, і відмовився приносити жертву. Його засудили на спалення. Він пішов до вогню, супроводжуваний матір’ю та родичами, і загинув у ньому. Цих трьох згадують разом як мучеників Едеси.