Священномученик Іполит, папа Римський, і з ним мученики Кенсорин, Савин, Хрисія-діва, Филакл, Максим, Геркулин, Венерій, Стиракин, Мина, Коммод, Єрм, Мавр, Євсевій, Рустик, Монагрей, Амандин, Олімпій, Кипр, Феодор Трибун, Максим, пресвітер, Архелай, диякон, і Кирин, єпископ (III ст.)

Іполит був священником і найученішим письменником Римської Церкви на початку 3-го століття. Він виступав проти єпископа Калліста, і його прихильники поставили його суперницьким єпископом. За імператора Максиміна Фракійця 235 року його було заслано на сардинські копальні разом із єпископом Понтіаном, і він помер там; переказ каже, що перед смертю він примирився з Церквою.

Грецький переказ, якого дотримується цей день, згадує його як єпископа, замученого в Остії, порту Рима, разом з іншими: сенатором Кенсорином, який був ув’язнений за віру й навернув своїх стражників, близько двадцятьма воїнами, які були обезголовлені, Савином і дівою Хрисією, яку втопили в морі. За цією розповіддю, Іполит докорив правителю за жорстокість і, зв’язаний по руках і ногах, був кинутий у море.