Священномученик Анфим, єпископ Нікомидійський, і з ним мученики Феофіл, диякон, Дорофей, Мардоній, Мигдоній, Петро, Індис, Горгоній, Зинон, Домна-діва і Євфимій

Анфим був єпископом Нікомидії, східної столиці римського імператора, коли близько 303 року почалося велике гоніння. За його Житієм, християнин зірвав імператорський едикт, вивішений у місті, і був першим, хто загинув. Пожежу в палаці тоді поставили в провину християнам, і багатьох було страчено або втоплено.

Анфим переховувався в сусідньому селі й писав листи до в’язнів; його диякона, схопленого з ними, було страчено. Коли воїни прийшли заарештувати єпископа, він нагодував їх, а потім сказав, хто він; вони запропонували дати йому втекти, але він відмовився змушувати їх брехати й пішов з ними. Його обезголовили 3 вересня. Серед страчених з ним були Дорофей, Мардоній, Мигдоній, Петро, Індис і Горгоній, та Домна, яка ховала втоплених.