Преподобний Іринарх, затворник Ростовський

Іринарх, народжений Іллею, був сином селян із села Кондакове поблизу Ростова. У шість років, каже його Житіє, він сказав матері, що стане ченцем і носитиме залізо. Як чернець він оселився в монастирі св. Бориса і Гліба на річці Устя й жив там затворником 38 років, закутий до дерев’яного стільця. Після його смерті залишилися двадцятисажневий ланцюг і 142 мідні хрести, які він носив.

Під час Смути польський воєначальник Ян Сапіга прийшов до його келії. Старець сказав йому йти додому, інакше його вб’ють у Росії, і, за Житієм, Сапіга був зворушений і наказав своєму війську пощадити монастир. 1612 року Іринарх благословив князя Пожарського і Кузьму Мініна перед походом на Москву. Він помер 13 січня 1616 року.