Апостол Яків Зеведеїв

Яків, син Зеведея і брат Івана, був галілейським рибалкою, який залишив свій човен і сіті, щоб піти за Ісусом, і був одним із Дванадцяти. Євангелія називають його з Петром та Іваном серед найближчих учнів, і його з Іваном звали синами громові. Церковний переказ каже, що він широко проповідував, зокрема, за пізнішою легендою, в Іспанії.

Повернувшись до Єрусалима, він відкрито сперечався. Розповідь Ростовського говорить про чарівника Єрмогена, який послав свого учня Філета сперечатися з ним і був зрештою переможений. За Книгою Діянь, цар Ірод Агриппа I наказав убити Якова мечем близько 44 року по Р. Х.; він перший з Дванадцяти, чия смерть записана. Його мощі за традицією шануються в Сантьяго-де-Компостела в Іспанії.