Священномученик Феопемпт, єпископ Нікомидійський, і мученик Феона-волхв

Феопемпт був єпископом Нікомидійським, східної столиці Діоклетіана, і, за його Житієм, першим, хто постраждав у гонінні, що розпочалося там 303 року. Приведений до імператора, він відмовився приносити жертву Аполлону, кажучи, що боги зі срібла, золота, дерева й каменю не можуть ні дихати, ні говорити. Його Житіє розповідає про піч, довге ув’язнення без їжі та інші тортури, що не зламали його, і каже, що Діоклетіан нарешті наказав його обезголовити.

Житіє каже, що імператор покликав єгипетського чарівника на ім’я Феона, щоб подолати «магію» єпископа. Коли отрути, які він дав Феопемптові, не завдали тому шкоди, Феона заявив, що він християнин; єпископ охрестив його у в’язниці з ім’ям Синесій. Феону кинули в яму, засипали землею й затоптали кіньми.