Преподобний Захарія, монах.

Захарія був ченцем 4-го століття в Скиті в єгипетській пустелі. Його зазвичай ототожнюють із Захарією, сином Каріона, відомим з «Висловів отців-пустельників». Його батько залишив родину, щоб стати ченцем, і під час голоду хлопчика привели жити з ним у Скиті.

«Вислови» розповідають, що коли авва Мойсей запитав його, що означає бути ченцем, Захарія взяв свій каптур, поклав його на землю й затоптав, кажучи, що, якщо людина не буде так розтоптана, вона не може бути ченцем. Він помер молодим.