Преподобний Іринарх Соловецький

Іринарх прийняв постриг у Соловецькому монастирі на Білому морі й став його ігуменом на початку сімнадцятого століття; королівська грамота 1621 року веліла ченцям жити в послуху ігумену Іринарху та старцям. Багато ченців виросли під його керівництвом, і Єлеазар Анзерський заснував свою пустинь на острові Анзер з благословення Іринарха.

Його Житіє каже, що він йшов шляхом життя перших засновників Соловків, Зосими та Савватія, і що останні два роки він провів у мовчазній молитві. Він помер 17 липня 1628 року.