Преподобний Афанасій Афонський

Афанасій народився в Трапезунді близько 920 року й отримав ім’я Авраам. Осиротівши юним, він навчався в Константинополі й там викладав, потім став ченцем у монастирі Кимін під началом Михаїла Малеїна, чий небіж Никифор Фока згодом став імператором. Шукаючи тиші, Афанасій відійшов на гору Афон, де, за його Житієм, ховався серед відлюдників під ім’ям Варнава, доки протос, голова афонської спільноти, не впізнав його, коли його змусили читати вголос. За підтримки Никифора він заснував Велику Лавру близько 963 року, перший великий монастир на горі і взірець для тих, що за ним постали.

Він помер близько 1000 року, коли склепіння церкви, що будувалася, обвалилося на нього та кількох його супутників, п’ятеро з яких також загинули.